(об’єднання організацій, капіталів тощо)
(результат або стан спільности)
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору
Консолида́ция –
1) (действие) консолідува́ння, (оконч.) сконсолідува́ння;
2) (и действ. и результат) консоліда́ція.
• -ция сил – консоліда́ція, ску́пчення сил
Дії, що приводять до єдности/консолідованости
Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору
*Згрома́дження, -ня, с.
1) Сгребание (сена, соломы).
2) Собирание, сплочение, соединение