Гомін над майданом поволі вщухав. І тоді ще швидше замиготіли колотушки в руках довбишів-литавристів, ще грімкіше й ритмічніше загуділи литаври. (В. Чемерис)

Спереду йшли литавристи, сурмач, баба-віщунка і співак, а позаду, ніби мак цвів, – лицарство запорозьке. (Валерій Шевчук)

Жодна геніальна перша скрипка не врятує ситуацію, якщо, наприклад, литаврист почне невчасно чи флейтист зіграє фальшиво свої кілька нот.

сгр. *πολυταυρέα «литаври» скл. з основи πολύ «багато», спор. з дінд. purú-, гот. двн. filu «т.с.», далі з гр. πλέως «повний», псл. *рьnъ «т.с.», укр. по́вний, і форми ταυρέα «литаври; бичача шкіра», похідної від ταύρος «бик», спор. з лит. taũras «бик, буйвол», псл. turъ «тур, буйвол», укр. тур;

на ґрунті східнослов’янських мов зазнало гаплології у виразах типу «бити по (по)литаврах»;

думка про походження від араб. al-ťabb, що лежить в основі іт. ataballo, taballo, ісп. atabal, порт. atabale є помилковою