Військові клейноди запорожців складалися з булави, пернача, бунчука, корогви, печаті й котлів, або литаврів. (А. Кащенко)

I знов загули литаври й тулумбаси, гримнули стрiли, народ захитався, i гетьман з царським послом .. пустився тою дорогою, котрою i прийшов. (Б. Лепкий)

Гриміли десь козацькії литаври, Віки несли не раз залізний дар, – Він в холодку ж спочив у темній Лаврі, Від мудрості знесилений Владар. (Є. Маланюк).

сгр. *πολυταυρέα «литаври» скл. з основи πολύ «багато», спор. з дінд. purú-, гот. двн. filu «т.с.», далі з гр. πλέως «повний», псл. *рьnъ «т.с.», укр. по́вний, і форми ταυρέα «литаври; бичача шкіра», похідної від ταύρος «бик», спор. з лит. taũras «бик, буйвол», псл. turъ «тур, буйвол», укр. тур;

на ґрунті східнослов’янських мов зазнало гаплології у виразах типу «бити по (по)литаврах»;

думка про походження від араб. al-ťabb, що лежить в основі іт. ataballo, taballo, ісп. atabal, порт. atabale є помилковою