Меандр — (геол.) закрут, крутий поворот у течії річки.
(мистецтво) геометричний орнамент, візерунок у вигляді ламаної або кривої лінії зі звивинами.
Приклад вживання
В приазовській частині Причорноморської низини великих річок нема.. Річки течуть у дуже широких долинах, по дну яких вони виписують круті меандри (Геологія України, 1969, 313).
Узори татарські, що я в Криму зібрала.., надто подібні до українських, найчастіше стрічаються фігури, хрести, зірки, меандр і такі подібні (Леся Українка V, 1956, 63).
Походження
← lat. Maeander, ← d.-gr. Μαίανδρος – réca u Malwy Azii (nuiné Tourecscina), znana za suoyõ crifwsty.
Желехівський ІІ, 630: петля (← *"пѧтьліа, (← *пѧтьль)) "Schlinge". Нім. Schlinge, крім різних тям, значить и "меандр".
Слово pẽtely (відки твари: петля, петелька ...) є від pẽt- – дієприслівника-дієприкметника від дієслова pẽti, pn- з контекстуальними значеннями "пясти, напинати; вигинати, кривити, викривляти; тягти, натягати; вісити; ...", конкретизоване субстантивацією чепенем -ely (← *-yly ← *-ylys), пак переведене в парадигму на -а. Літера <е> в <петля, петелька> є від */ẽ/ (← *yn, д.-рус. <ѧ>), що формально тякло би літері <я> за чинним письмом, але відбиває послаблення його в ненаголошеній позиції.
Меандр — (геол.) закрут, крутий поворот у течії річки. (мистецтво) геометричний орнамент, візерунок у вигляді ламаної або кривої лінії зі звивинами.
В приазовській частині Причорноморської низини великих річок нема.. Річки течуть у дуже широких долинах, по дну яких вони виписують круті меандри (Геологія України, 1969, 313).
Узори татарські, що я в Криму зібрала.., надто подібні до українських, найчастіше стрічаються фігури, хрести, зірки, меандр і такі подібні (Леся Українка V, 1956, 63).
← lat. Maeander, ← d.-gr. Μαίανδρος – réca u Malwy Azii (nuiné Tourecscina), znana za suoyõ crifwsty.
Перекладаємо слово меандр
Желехівський ІІ, 630: петля (← *"пѧтьліа, (← *пѧтьль)) "Schlinge". Нім. Schlinge, крім різних тям, значить и "меандр".
Слово pẽtely (відки твари: петля, петелька ...) є від pẽt- – дієприслівника-дієприкметника від дієслова pẽti, pn- з контекстуальними значеннями "пясти, напинати; вигинати, кривити, викривляти; тягти, натягати; вісити; ...", конкретизоване субстантивацією чепенем -ely (← *-yly ← *-ylys), пак переведене в парадигму на -а. Літера <е> в <петля, петелька> є від */ẽ/ (← *yn, д.-рус. <ѧ>), що формально тякло би літері <я> за чинним письмом, але відбиває послаблення його в ненаголошеній позиції.
ЕСУМ баче різні форми, кроме рętьlja також реtьlja, petьlь, мабуть від них і є петля.
Яснив ім у своїй змінці, що є за писаним <е> в <петля>.
PS: <кроме>??
Довірився добродію Русину, який колись давніше твердив, що "крем" є західновкраїнським, а на сході зберегли "кром". Сам не звертав уваги.
Та я не про <о> питаю, а про <е>. Твар з *о є питім, рівно ги твар з *е.
{ˈlʊʷkɐ ~ ˈlʊ͡u̯kɐ}.
Желехівський І, 415: лу́ка "Krümmung".