З проміжним наголосом на другий склад, гадаю, буде найліпше (а не на третій). Порівняйте: рукОпис, перЕпис, скорОпис, краснОпис. А основний, звісно, на «-знАвство».
Сама ж частина «-знавство» потрібна, бо це ж усе-таки не просто самі письмена, не самі твори, а наука, що їх досліджує. Об'єкт дослідження можна називати «давнопис» або «давньопис».
Те, що має бути саме твердий «с» у кінці, випливає з інших подібних назв: напис, підпис, розпис, припис, запис. А також дивіться раніші приклади до наголосу.
Межиросток/інтерфікс вибрав «-о-» (пов'язане з самим словом «давно́»), а також «-ьо-», якщо брати «давній». Не «-е-», не «-є-». Не певен, як це найточніше пояснити, та відчуття підказують. Порівняйте з непрямими відмінками: давнього, давньому.
В українській такі слова в найпоширенішому вигляді не мають м'якого знаку в кінці. А от у москальській — тільки з м'яким знаком. Я бачу, що у сум-20 є, скажімо, «напись», але волію тут мати узгодженість різних слів. Відмовлятися від усталених нині форм цих слів нема причин, крім уподобань.
•пись є ж. р., питоме
•пис є ч. р., лядське
Не так. Коли вірно пам'ятаю, то родово -пись (-graphy) є діяльність чи плід дії, а -пис (-graph) є діяч.
Тоді джерело, будь ласка.
Д. Кароліно, мґпро значення «-пис» і «-пись» ніколи не чув. Маємо «літопис» (плід) і «літописець» (діяч), «краснопис» (діяльність і плід) і «краснописець». Без відповідника «самопис» маємо назву діяча «самописець» (прилад на, до прикладу, літаках). Та ще купа слів на «-пис», що означають діяльність або плід. Тож цікаво почути, звідки такі твердження з Вашого боку.
Д. Богдане, теж дайте джерело про походження, будь ласка.
вірно ??????? пані, ви ж не тямите елементарне !!!!! не тямите значення слова ,, вірно''
О ні, який жах😱
А Ви тямите?
Gelexœuscuy (I): „Сьвіт“, ілюстрована літературно-політично-наукова часопись, Львів 1881, 1882,
i dalieye tamge (diel I):
(184) дїєпи́сь;
(221) живо́пись „ζωγραφία = Malerei; bildliche, malerische, lebendige Darstellung (iz pripisomy ζωγραφία œd Gelexœuscoho);
(223) житєпи́сь „Biographie“;
(298) землепи́сь „Geographie“;
(327) іконопи́сь „Ikonographie“;
(332): каменопи́сь „Lithographie“;
(376) красно́пись „Kalligraphie“;
(410) лїто́пись „Chronik, Jahrbücher“ proti лїтопис „Chronist, Annalist; Geschichtschreiber“;
(490) народопи́сь „Ethnographie“;
(diel II, 876): скоропись „Stenographie, Schnellschrift“.