Із специфічно диригентських дисциплін слід назвати такі: тактування, читання партитури.
Ніхто з цих режисерів і на гадці не має виховати в собі талановитого дириґента, який володів би абсолютним слухом Високої культури, що зобов'язує вчитуватися в літературний твір і вивчати його, як партитуру, за покликанням своїм повинен би чути кожен солюючий інструмент, кожну оркестрову групу, кожну паузу насиченої мовної фактури.

іт. partitura «партитура», букв. «розділ, розподіл» утворене від (s)partite, (s)partito «партитура; розділений на частини», пов’язаного з spartire «ділити на частини, розділяти», що походить від лат. pars, род. в. partis «частина; партія (в співі)»