нім. spontán «спонтанний», фр. spontаné «т.с.» < лат. spontāneus «добровільний, довільний» ~ лат. sponte «з дозволу; власною волею, добровільно; власними силами, сам собі» < spōns «незалежна воля» ~ двн. spanst «спонукання, збудження, принада», spuon «заманювати, збуджувати», spanan «спокушати; обманювати», снідерл. гол. нвн. spannen «натягувати», псл. pęti, pǫto, spěti, дінд. sphā́yatē «процвітає, гладшає», лит. spėˊti «встигати; мати час, дозвілля; мати спроможність»
Згідно з тямою слова: те що викликане внутрішніми чинниками, без впливу;
Тобто «саме чинить»