Сте́ла — кам'яний стовп чи плита з надписом або рельєфним зображенням, що ставиться, споруджується як надмогильний пам'ятник або на згадку про яку-небудь подію і т. ін.; (біол.) центральна частина стебла і кореня вищих рослин, яку оточує первинна кора.
Приклад вживання
Ювілеєві Лесі Українки було присвячене відкриття в Зеленому гаю меморіальної стели. (з газ.)
Понад 33 століття витримує піщані бурі висічена в горах на східному березі Нілу кам'яна стела. (з наук.-попул. літ.).
Походження
н. Stéle, фр. stèle, англ. stele походять від лат. stēla «стовп, колона», яке зводиться до гр. στήλη (‹*στάλ-νᾱ) «т.с.», пов’язаного чергуванням голосних з дієсловом στέλλω «готую; посилаю», яке зіставляється з псл. stьlati, укр. стели́ти
