По три пучки тернини, По чотири червоної таволги У руку набирали [турки], .. По тричі в однім місці бідного невольника затинали. (з думи)
Кіннота з нагаями і різками з таволги стояла навкруги ясиру, не пускаючи за визначену межу. (О. Маковей).

черп. з тур. мов;
тат. тубылгы «таволга», кирг. табылгы, тобулгу «т.с.», тур. tabulga «таволожник», чаг. табуlҕy, телевт. алт. табылҕы «т.с.» ~ монг. tavilga «таволга верболиста, Spiraea salicifolia L.»;
помилкова є думка (Шахматов ИОРЯС 7/1, 304) про слов’янське походження.

нлат. spīraea < гр. σπειραίᾱ «таволга, Spiraea ulmaria L.; бирючина, Ligustrum L.» ~ σπεĩρα«вигин, звив, звивина; (мн.) сплетені канати, снасті»;
назва зумовлена тим, що таволга має гнучкі гілки, з яких плетуть кошики (Нейштадт 248).