Вже піднялась завіса, вже почали грать на сцені водевіль. (І. Нечуй-Левицький)
Водевілі Артемовського культивували народну пісню, що за тих часів було і сміливо і важливо. (М. Рильський)
Отакий, товаришочки, водевіль зіграв. (А. Крижанівський)
– Ні, ти собі тільки уяви – ховаєшся під ліжко чи, наприклад, у шафу. Ми з Мартою лягаємо трохи поспати, а ти потихеньку виходиш. Класний водевіль, ні? (Ю. Андрухович).

фр. vaudeville «водевіль» виникло з словосполучення vau (vaul) de ville, a це з vaul (vau) de Vire букв. «долина Вір», назви району Нормандії, де вперше з’явився цей вид художньої творчості (XV ст.);
фр. vau (val) «долина» походить від лат. valles (vallis) «т.с.», спорідненого з дісл. valr «круглий»;
на думку Гіро, фр. vaudeville (‹vaudevire) походить від дієслова virevauder, тавтологічно утвореного з дієслів virer «повертати» і *vauder «т.с.» (Höfler ZfRPh 84, 492)