Аркадій звів очі до неба і почав проголошувати урочисту єктенію. Його могутній бас, наче грім, прокотився над головами людей і досяг останніх рядів. (М. Старицький)
Отець диякон Дам'ян, стрясаючи своєю сивою, але все ще бурхливою чуприною, виголошував єктенії. (У. Самчук).

гр. ἐκτένεια «завзяття; т.с.» < ἐκτενής «витягнутий, натужний, наполегливий» < ἐκτείνω «витягати» < ἐκ- «із-, ви-» + τείνω «тягти»