Розчарування, яке мене постигло випадково, трапилося у вагоні львівського трамваю, коли я почув з уст дівчини-підлітка (ясна річ, глибоко україномовної) фразу „стро́йна то́нка і прозрачна“.
Чи не звучало‑б те саме українською мовою значно мелодійніше? Мова не про осьвіченість і не про чуття мови, її кришталевої чистоти. Мені „відкрилися очі“ на иньше: мій нарід НЕ ТВОРИТЬ, лиш запозичає! Бо, якби творив поняття, такі, як щойно вказане, то й називав‑би по‑своєму, замість позичати чужинецькі висловлювання з чужомовного телевізора.
Так виглядає, що мій народ не тільки не винайшов парової машини, а навіть ніколи не їв „зупи“ (Suppe, soupe).
Остаточним поштовхом, який змусив мене оце писати, були недавно почуті два новотвори: „шеймити“ (шельмувати) і „пушити“ (проштовхувати). За „благословенних“ Совєтів мене навчали формам „соромити“ і (зовсім офіційно) „проштовхувати законопроєкти та рішення“. Знову‑ж, не йдеться про інтелектуальний рівень мовці, а тільки про те, що сьогоднішні вискочки настільки захлинаються чужинськими ґрантовими програмами в перебуваннях за кордоном, що просто не в стані і не мають навіть охоти виявити хоча‑б якусь творчість. Інтелектуали-паразити…
Особливо поганим є те, що подібні запозичення набирають юридичного статусу, і людині закривається можливість вживати синоніми, окрім, як в абсолютно приватній бесіді, якою не збудуєш правничої термінології (те саме з московізмами на кшталт „казначейства“ чи „поліцейського“).
Існують дві протилежні правдоміри:
1.Стародавня українська мова була праматір’ю усіх арійських мов. Гляди Міхаіл Красускій. Древность малороссійскаго языка. https://chtyvo.org.ua/authors/Krasuskii_Mikhail/Drevnost_malorossiiskaho_yazka_ros/ [Це є мною відсканований текст без численних поліграфічних блудів, внесених всіма без винятку переписувачами]
2. Сучасна українська мова становить запозичений протягом багатьох сторіч корпус численних мов иньших народів, які переходили через українські краї. Гляди Костянтин Тищенко. Правда про походження української мови. https://parafia.org.ua/biblioteka/istoriya-mova/k-tyschenko-pravda-pro-pohodzhennya-ukrajinskoji-movy/
Так само існують дві протилежні думки щодо етнопсихіки українського народу:
- Українці є старою нацією, яка вичерпала себе в пляні творення власної держави, хоч у минулому потрясала сьвітом.
- Українці є древнім народом, який ніколи не мав амбіцій щодо творення власної держави, а паразитував на зусиллях державотворчих еліт иньших націй.
Мені часто задають питання: „А як правильно?“. Я змушений відповідати: „так, як чує Твоє серце“. На жаль науковці досі не дали поширеної для народу „правильної“ відповіді.