Чи не здається Вам дивним, що ми творимо відповідники зі слів з репресованими значеннями для люду, який тих значень не знає? Що ми творимо слова на звукових явищах, які перечать одне одному (значеННя, але значеНь)? А що буде, коли якийсь новотвір з російським значенням чи словотвором займе вжитку?
Це все звучить дивно, але ми чомусь цим і займаємось:
Найкращий переклад.
Найкращий переклад. Наступний переклад і близько не стоїть.
Це лише кілька прикладів. Їх сотні. Звісно, Карли деколи заходили в крайнощі, та більшість з їх зауважень були слушні.
Цими словами й прикладами я не хочу сказати, що нам треба змінити закони відмінювання чи повернути те чи те значення. Ні. Я лише хочу сказати, що нам треба спочатку задуматися над основою, на якій творимо слова, й обговорити її. Бо вона з вадами.
Може почнемо щось у цьому напрямку робити? Хоч би поміркувати, який обсяг робіт лежить перед нами та як ми могли б почати щось змінювати, чи проаналізувати доробок певних мовознавців, щоб слушні поради й думки поширювати в люди. Я створив гілку “Аналіз доробку Святослава Караванського”. Буду радий, якщо туди заглянете й щось напишете.