Що стало причиною переходу “и” в “і” у слові читкий (від читати), адже російське “чёткий” за вимовою суттєво відрізняється в будь-якому випадку?
Що стало причиною переходу “и” в “і” у слові читкий (від читати), адже російське “чёткий” за вимовою суттєво відрізняється в будь-якому випадку?
Що стало причиною переходу “и” в “і” у слові читкий (від читати), адже російське “чёткий” за вимовою суттєво відрізняється в будь-якому випадку?
Dougie dobroe puitanïe.
Ta tou ne’ma ménui ‹и› u ‹і›. Tam, de cuiriliçeiõ e pisano ‹читкий›, tô e ‹citcuy› /t͡ʃɪtkɘ̞j/ — su ‹cit-› /t͡ʃɪt-/ œd *kit-, de *i e stõpeiny dóugotui do *y u *kyt- (œdsi rous. ‹cytiti›, starorous. ‹cèsti› “citati”, ‹cesty›, *kyt-tys), pitima pro truava déyeslova (na pr., ‹byrati : -birati›, ‹syrati : -sirati›, ‹gyrati : -girati›, ‹merti (mèreti) : -mirati›, ‹derti (dèreti) : -dirati›). Tô bui ‹citati› /t͡ʃɪtatɪ/ → ‹cit-› /t͡ʃɪt-/ + *-uk- → ‹citcuy› /t͡ʃɪtkɘ̞j/. A tam, de cuiriliçeiõ e pisano ‹чіткий›, to tô e ‹ceûtcuy› /t͡ʃytkɘ̞j/ — su ‹ceût-› /t͡ʃyt-/ œd *ket-, de *e pèrêd slabomy *u u *-uk- (← *ket-uk-u-y ← *ket-uk-o-yos); coreiny *ket- su *e e u slovax: ‹ceta› (iz govorœu bez ménui *e po plaxotnéx *g, k, x ta */j/ u /o/ pèrêd nepèrêdnyui gòlôsnui u dalxyé sucladé, na pr., *kelo → /t͡ʃɛˈlo/ a ne /t͡ʃoˈlo/, *xestu-y → /ˈʃɛstɤj/ a ne /ˈʃostɘ̞j/) ta ‹ceota› (iz govorœu su tacoiõ ménoiõ), xotya praslovianscê *keta (→ rous. ‹ceta, ceota› e porœunano i su lat. ‹caterva› (SIRM/ЕСУМ VI, 312-313: ‹че́та́›), ta istoslœu latinscoho slova e neyasen. Tuar ‹ceûtcuy› /t͡ʃytkɘ̞j/ u rousscé e istoslœuno totogen veatscomou tuarou ‹чёткий› — oba iz *ket-uk-, a rousscê ‹citcuy› e iz *kit-uk-.