Чи кажуть у ваших селах\містах “міжна” абощо? Украй дивно, що абсолютно усі форми цього слова лишень через “і”.
Чи кажуть у ваших селах\містах “міжна” абощо? Украй дивно, що абсолютно усі форми цього слова лишень через “і”.
Чи кажуть у ваших селах\містах “міжна” абощо? Украй дивно, що абсолютно усі форми цього слова лишень через “і”.
De’ste bacili tuar “мігти”?
Ото мене й мучить – стільки форм, а мало не ніодна з “і”.
замо́жний
заможні́ти
змогну́тися «зібратися з силами; спромогтися; знемогти»
змогти́ «зуміти»
змогти́ся «спромогтися; посилитися; знемогти»
змогчи́ся «зібратися з силами, спромогтися; знемогти»
змо́жний «можливий»
змо́жність «можливість; могутність; засоби»
змочи́ся «тс.»
знемогти́(ся)
могти́ся (безос. мо́жеться)
могчи́
мож «можна»
може́бний «можливий»
можливий
можли́вість
можли́во
мо́жна
мо́жний «могутній, заможний; [можливий]» (заст.)
мо́жність «могутність; заможність; [можливість; засоби]»
можні́ти «могутніти; багатіти»
мо́жно
моч «міць»
незаможник
незамо́жництво
немогну́ти «знемагати; хворіти»
немо́жний «безсилий, безправний; [немічний, неможливий]» (заст.)
немошни́й «немічний, безсилий»
не́мощний «немічний»
не́мо́щни́й «тс.»
немо́щник «хворий»
промогти́
промогти́ся «перенапружитися; надірватися»
промогчи́ся
промо́жність «тс.»
промочи́ся «тс.»
спромогти́ся
спромо́жнє «заможно»
спромо́жний
спромо́жність
уможли́вити
унеможли́вити
А що з “і”? Кіт наплакав.
міжни́й «могутній»
міч «сила» (заст.)
невмі́ч «не під силу»
не́міч
не́мічний
промі́жний «спроможний»
про́міжно «можливо»
Тому що кожна з тих форм з “о” має й потребує окремого пояснення.
У декотрих там “/ѡ/” етимологічно й бути не має. У декотрих є “/о/” наслідок морфологічного вирівнення – то є явище вторинне. У декотрих то є або може бути запозичення. У декотрих “о”, передусім у ненаголошеній позиції, може бути насправді “/ѡ/”, як графічна передача послаблення дифтонгічної чи дифтонгоїдної рефлексації т.зв. “київсько-поліського” типу фонеми “/ѡ/”, й на око такий запис через “о” може творити враження що там нема “/ѡ/”. В инших, похідних від сих останніх, форми з наголошеним “о” можуть бути наслідком вторинного перетягнення наголосу пізніше.
Та й для чого Ви до переліку свойого наводите форми з “щ”, сам достеменно знаючи, що ті суть бовгарські за походженням? Збільшити число форм з “о” у Вашім переліку? З тою самою метою Ви наводите й форми: промогчи́ся, промогти́, промогти́ся, промочи́ся, спромогти́ся, коли абсолютно є ясно, що морфологічно то є та сама форма. І форми уможли́вити, унеможли́вити суть похідні від прикметника можливий; тобто доведення або спростування питомости перших залежить від доведення або спростування питомости останньої форми. А таким чином, більшість форм у Вашім переліку нич не важить. Важить хіба для ефекту роздути перелік, творячи враження великої кількості тих форм.
Я не брав якнайбільше слів назло, аби роздути кількість, а всьоголиш переписав приклади з есуму.
Я не брав якнайбільше слів назло, аби роздути кількість, а всьоголиш переписав приклади з есуму.
А думати?
Думання суб’єктивне. Цитування словників об’єктивніше.
Думання суб’єктивне. Цитування словників об’єктивніше.
Залежить від того, як думати.