Підлокітник

Ось тут: https://glavred.net/culture/slova-pidlokitnik-ne-sushchestvuet-kak-pravilno-skazat-na-ukrainskom-yazyke-10744271.html — написали, нібито “підлокітник” — калька, бо в українській немає слова “локоть”, а є лише “лікоть”. Пропонують замінити на “бильце” й “поруччя” (вочевидь, маючи на увазі частини крісел, стільців і такого іншого).

Я поліз дивитися, і сумніваюся в тому, що це справді так. “Локіть” наводить Грінченко, СУМ-20 дає його, а також “локоть”, як діялектизми. В ЕСУМі наведене походження від *olkъtь, що ближче до “локіть”. У “фонетичних та словотвірних” відмінах усе те є: локіть, локоть, лохот…

Скидається на те, що тут правомовці трохи не того направомовили. Чи правильно я кажу?

Рупно/Цікаво також було те, що “підлокітник” дають як сутямок до… підвіконня. Не знав, відкриття для мене. Ну й, звісна річ, це слово також має відміни: “підлікотник” (з наголосом на другу “і”, https://goroh.pp.ua/Тлумачення/підлікотник), “підлікітник” (з наголосом на третю “і”, https://r2u.org.ua/s?w=підлікітник&scope=all&dicts=all&highlight=on):

> бо в українській немає слова “локоть”, а є лише “лікоть”.

SIRM III 261: ‹лі́коть›, ‹ло́кіть›, ‹ло́коть›, ‹ло́хот›, ‹ло́хоть›, a Vui pisiéte “neymaié” (poprauno: neyma!). 
Ba, peréxœplivo (surprisingly), perviesen e tvar ni ‹лі́коть›, ni ‹ло́кіть›, ni ‹ло́коть›, a ‹ло́кот› — bez ‹ь› i bez o-perégolósou, tomou cyto te slovo e verstyvœdno (originally) yn peny na sõgolósen: * olkut-s — ne * olkut-y-s (tóge i iz inchami slovami na * -ut-, he, p. n., ‹nœgoty› — ← * nogutys, ale perviesno * nogut-s, ‹lapoty› ← * laputys, ale perviesno * laput-s itd.), perèxœd u oravõ (class) pneu na *-y- e pozdiey. Ne xotiõ simy recti oge dóugynui buismo nuinie móuviti ino ‹lòcot›, ale oge tverditi, bõdy simy, “roussca móuva ne znaié inchiy tvar crœmy ‹лікоть›” — tó prosto ne e prauda.