Походження слова «язва»

Василь Кривоніс

ЕСУМ пише: «псл. jazva (‹ *jězva ‹ *ězva) «тріщина, діра»».

Чи може бути таке, що це слово вживалося, стало архаїзмом і потім випадково приписане до московізмів, бо в московській збереглося? Бо в руській мові воно було, та і язвина (нора) у нас збереглося з язвецем (борсук).

У зведеному словнику застарілих слів наявне: «Язвен — поранений; Язвина — нора; Язвити — ранити». У Желехівського зазначене у трьох значеннях «язва»: 1) Рана. 2) Морова. 3) Відьма.

Зазначено в ЕСУМі, що в руській мові це означало «рана» (чим і є виразка; в старих словниках виразка пліч-о-пліч з раною/ранкою йде).

Отже, чи є слово «язва» українським в цілому? Чи «язва» має значення «рана» українське, а значення «виразка» тоді перейняте (і чи взагалі ці значення відокремлювати в цьому слові)?

Anton Bliznyuk

Можу лише написати свої думки. У словниках Грінченка, моск.-укр. Уманця, моск.-укр. Канівця (1918 р.), моск.-укр. Дубровського (1918 р.) "язва" дане лише серед московських слів. Корпус r2u.org.ua ( https://r2u.org.ua/s?w=язва&scope=all&dicts=all&highlight=on ) також серед усіх своїх словників ні разу не вказує слово "язва" як українське. Лише СУМ-11 ( http://sum.in.ua/s/jazva ) має це слово з посиланнями на радянських письменників. То можемо зробити висновок, шо слово "язва" на підмосковській частині країни було невживаним, або настільки маловживаним, шо словники його не засвідчують. У Желехівського таки є воно в тямі "рана", але СУМ-11 його зазначує лише в тямі "виразка". Тому, мабуть, слово "рана" в тямі "виразка" навмисно занесли в СУМ-11 задля зближення з московською, або воно почало вживатися серед людей через московський уплив.

Уплив західних говірок, або словника Желехівського на поширеність малоймовірний. Може, звісно, серед говірок і підмосковської частини й були де-не-де залишки того слова в такому значенні, але поширилося воно явно через московську.

Василь Кривоніс

Уплив західних говірок, або словника Желехівського на поширеність малоймовірний. Може, звісно, серед говірок і підмосковської частини й були де-не-де залишки того слова в такому значенні, але поширилося воно явно через московську.

Дякую. Може ще хтось підкаже. Тоді зараз розглядати як архаїзм підтриманий московським впливом.