Звідки взявся суфікс «-ьо»?
https://r2u.org.ua/s?w=*цьо&scope=all&dicts=all&highlight=on
У вікі пише, що від «*-ę», яке в інших випадках дає «яблуко — яблуча; собака — собача».
https://en.m.wiktionary.org/wiki/-ьо
І також наступне питання, чи у словах «татцьо, любцьо» хіба не має бути «татчо, любчо» (татко + ьо; любко + ьо)? Адже перехід «к» в «ц» після пом’якшення властивий польській, а у нас відбувається перехід в «ч»
Граматика взагалі річ не стала. Пропоную винести на загал питання, чи гоже розвивати вкраїнську граматику, чи все ж краще дотримуватися руських ставил (стандартів)?
Граматика взагалі річ не стала. Пропоную винести на загал питання, чи гоже розвивати вкраїнську граматику, чи все ж краще дотримуватися руських ставил (стандартів)?
Тут причина не у сучасному розвитку, це або іноземні впливи, або наші, якщо беремо цей випадок. Загалом змінювати граматику суттєво потреби нема, якщо тільки деякі випадки, які більше з правильністю пов’язані. Загалом мова вже розвинена, тому більша потреба у збагаченні лексики. Та і підстав для зміни граматики вже не буде, бо через легку доступність навчання і вживання мови відпадає можливість змін, як це було раніше.