Звідки -ісінько, -есенько?

Звідки походять наростки -ісінько, -есенько? Від праслов’янських -ostь (-estь) + ьnъ + ьko? В словах зменшувальних яснесенько, добресенько, гарнесенько

Звідки походять наростки -ісінько, -есенько? Від праслов’янських -ostь (-estь) + ьnъ + ьko? В словах зменшувальних яснесенько, добресенько, гарнесенько

Peruésno sõty tô tri pocêpi:
*-es- ← prasl. *-yes- ← indoeur. *-yes- is porœunalnomy znacyeinïemy (“comparative suffix”)
+
*-en- iz rozcladou *-en-t- (u rous. ‹-ea(t-)›) so znacyeinïemy drœubnosti (he u: ‹telea› ← *tel-en-t)
+
*-yk- so znacyeinïemy drœubnosti.

Tacuimy cinomy, na pr. ‹bélesenkuy› e œd *bēlyes “whiter, more white, béléy” → + *-en-yk- “troxui, malo → lascavo, négyno” — tô bui “drœubnœusty → négynœusty”, → *bēl-yes-en-yk- *“a little bit whiter, itsy-bitsy whiter, troxui béléy → lascavo, négyno béléy”.

Peruésno sõty tô tri pocêpi:
*-es- ← prasl. *-yes- ← indoeur. *-yes- is porœunalnomy znacyeinïemy (“comparative suffix”)
+
*-en- iz rozcladou *-en-t- (u rous. ‹-ea(t-)›) so znacyeinïemy drœubnosti (he u: ‹telea› ← *tel-en-t)
+
*-yk- so znacyeinïemy drœubnosti.

Tacuimy cinomy, na pr. ‹bélesenkuy› e œd *bēlyes “whiter, more white, béléy” → + *-en-yk- “troxui, malo → lascavo, négyno” — tô bui “drœubnœusty → négynœusty”, → *bēl-yes-en-yk- *“a little bit whiter, itsy-bitsy whiter, troxui béléy → lascavo, négyno béléy”.

Спасибі за розгорнуту відповідь. Можна дізнатися, це з якогось джерела припущення чи Ваше?

Єлисію, дайте відповідь, будь ласка.

Єлисію, дайте відповідь, будь ласка.

Pro *-es- vidyite bœilxe SIRM II, 63-64: *bělesъjь: 
»[…] допустимо видеть в суфф. -es- древний формант сравнит. степени прилаг-ных -jes- ← ие. -ies- […] а в самом *běl-es- — старый компаратив. Об этом как будто говорят и значения слав. слов. Осмысление суфф. -es- как конца основы соответствущего производящего имени [gerelo] маловероятно в данно случае.«

Pro *-en- + -*yk- vidyite bœilxe Phonologia Xeveliova §16.8, str. 331: 

» З походження це складений суфікс: 
значення здрібнілості як таке передається компонентом -еп’-, уживаним на позначення невеликих істот (суч. укр. лис: lys-en’-a; nop. у середньо- українській мові прізвища на кшталт Iwanczenie, Sokolenie, Hubarenie тобто син Іванка, син. Сокола, син Губаря; дослівно ‘маленький Іванко’ тощо — Люстр. Хмельник 1565; з місцевим переходом ’а > ‘є20). За допомогою -k- (< -ьк-) доконувано ад’єктивізації.«

Pro *-es- vidyite bœilxe SIRM II, 63-64: *bělesъjь: 
»[…] допустимо видеть в суфф. -es- древний формант сравнит. степени прилаг-ных -jes- ← ие. -ies- […] а в самом *běl-es- — старый компаратив. Об этом как будто говорят и значения слав. слов. Осмысление суфф. -es- как конца основы соответствущего производящего имени [gerelo] маловероятно в данно случае.«

Pro *-en- + -*yk- vidyite bœilxe Phonologia Xeveliova §16.8, str. 331: 

» З походження це складений суфікс: 
значення здрібнілості як таке передається компонентом -еп’-, уживаним на позначення невеликих істот (суч. укр. лис: lys-en’-a; nop. у середньо- українській мові прізвища на кшталт Iwanczenie, Sokolenie, Hubarenie тобто син Іванка, син. Сокола, син Губаря; дослівно ‘маленький Іванко’ тощо — Люстр. Хмельник 1565; з місцевим переходом ’а > ‘є20). За допомогою -k- (< -ьк-) доконувано ад’єктивізації.«

Спасибі. Дуже допомогли!

Спасибі. Дуже допомогли!

Prosiõ.

Pro *-es- vidyite bœilxe SIRM II, 63-64: *bělesъjь: 
»[…] допустимо видеть в суфф. -es- древний формант сравнит. степени прилаг-ных -jes- ← ие. -ies- […] а в самом *běl-es- — старый компаратив. Об этом как будто говорят и значения слав. слов. Осмысление суфф. -es- как конца основы соответствущего производящего имени [gerelo] маловероятно в данно случае.«

Ще одне питання виникло. Цей же суфікс є спорідненим із індоєвропейським суфіксом *-yōs (його жіночий рід *-yésih), який у нас зараз йде -іш- (біліший, сильніший)? Чи це різне?

https://en.m.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Indo-European/-yōs

Єлисію, будь ласка, ще одне питання.

Єлисію, будь ласка, ще одне питання.

Rœdstvo p.-i.-e. *yésih e lixye zagalno is slovianscuimi tvarui porœunainnha, ta samo -ieych- u bielieychuy, silnieychuy ne mogé sliedouati yz p.-i.-e. *yésih. 
Ne viemy, Vui’ste, ymabouty, gadali cyto ‹é› u p.-i.-e. *yésih e = ‹ѣ› d.-rous. cuiriliçui, ci ‹ie› latiniçui moyeyui pravopisi, ci ‹і› u ‹іш› cinnoyui pravopisi. Ale, za perve, cyto davano e he p.-i.-e. *é, e slov. *e is nagolosomy (daunimy), a nasche ie / ѣ e œd p.-i.-e. *ē ci *oy. Za droughe, -іш- e u dieystvnosti *-ійш- — porœunaite ou mene -ieych- (ranieyxe: -ieyx-, iesce daunieyche: -éyx-, -éix-, ta sõty ta sama — ne -iech- ci -iex-, -éx), d.-rous. cuiriliçeiõ -ѣиш-, a ne -ѣш-, céix. ta slvc. -ejš-, -ajš- a ne -eš-, -aš-, veat. -ейш-, -айш- a ne -еш-, -аш-, itd. A za tretie, -ieych- / -ѣиш- e istoslœuno agy tri ocremuix tvairmeun: *ē, *yus, *yu, cyto yz yix lixye droughe — *yus — pitimo slougity znaciti porœunainnhe. Staveç *ē, cyto i dasty ote ie  /  ѣ  /  ‹ і ›, sciro, neyasno ceomou tòcyno slougity, ta za pèuno ne sõtiyno pro tvoryéinnhe znacyéinnha porœunalnosti, atge u slovianscuix móuvax dosimo pricladui is *ē i bez *ē œd tohoge imene pricmétui is tuimyge znacyéinnhemy, pro nastoyõ: rous. bielieychuy, céix. bělejší proti slvc. belší (ne ⁺ belejší).

Pro yasnœsty cde ote *yus e u ‹-іш-›, to méidj ‹і› ta ‹ш› ; *yus e → /j/, npr., *boyl•ē•yus → biel•ie•y / бѣл•ѣ•и /bi•ˈli•j (PD) ; be•ˈli͡e•j (PN)/ (i se e mõgyscuy nevuituicyenuy tvar) ; /ʃ/ tou néyma tomou cyto ono nastané agy dodauchi *yu, tretie tvairmea, tb. *boyl•ē•yu•s ͡ yu → biel•ie•y•ch- / бѣл•ѣ•и•ш-. Ptounscui (ironically), tó cyto pitimo nesé znacyéinnhe porœunalnosti — *yus, u pravopisi ‹іш› i néyma.
Samo yes u p.-i.-e. yésih (géinsca rodou) u Vaschémy zvenie, tvarno, e u rous. -(j/y)e / ѥ indef. nom./acc. neut. sing., he u: bol•ye / бол•ѥ ← *bol•yes, molod•je / молођє ← *mold•yes, ci iz *ē: biel•ie•ye / бѣл•ѣ•ѥ ← *boyl•ē•yes. I lixye tout, inde bo usiõdui e *yus (v. ↑).

Єлисію, будь ласка, ще одне питання.

Rœdstvo p.-i.-e. *yésih e lixye zagalno is slovianscuimi tvarui porœunainnha, ta samo -ieych- u bielieychuy, silnieychuy ne mogé sliedouati yz p.-i.-e. *yésih. 
Ne viemy, Vui’ste, ymabouty, gadali cyto ‹é› u p.-i.-e. *yésih e = ‹ѣ› d.-rous. cuiriliçui, ci ‹ie› latiniçui moyeyui pravopisi, ci ‹і› u ‹іш› cinnoyui pravopisi. Ale, za perve, cyto davano e he p.-i.-e. *é, e slov. *e is nagolosomy (daunimy), a nasche ie / ѣ e œd p.-i.-e. *ē ci *oy. Za droughe, -іш- e u dieystvnosti *-ійш- — porœunaite ou mene -ieych- (ranieyxe: -ieyx-, iesce daunieyche: -éyx-, -éix-, ta sõty ta sama — ne -iech- ci -iex-, -éx), d.-rous. cuiriliçeiõ -ѣиш-, a ne -ѣш-, céix. ta slvc. -ejš-, -ajš- a ne -eš-, -aš-, veat. -ейш-, -айш- a ne -еш-, -аш-, itd. A za tretie, -ieych- / -ѣиш- e istoslœuno agy tri ocremuix tvairmeun: *ē, *yus, *yu, cyto yz yix lixye droughe — *yus — pitimo slougity znaciti porœunainnhe. Staveç *ē, cyto i dasty ote ie  /  ѣ  /  ‹ і ›, sciro, neyasno ceomou tòcyno slougity, ta za pèuno ne sõtiyno pro tvoryéinnhe znacyéinnha porœunalnosti, atge u slovianscuix móuvax dosimo pricladui is *ē i bez *ē œd tohoge imene pricmétui is tuimyge znacyéinnhemy, pro nastoyõ: rous. bielieychuy, céix. bělejší proti slvc. belší (ne ⁺ belejší).

Pro yasnœsty cde ote *yus e u ‹-іш-›, to méidj ‹і› ta ‹ш› ; *yus e → /j/, npr., *boyl•ē•yus → biel•ie•y / бѣл•ѣ•и /bi•ˈli•j (PD) ; be•ˈli͡e•j (PN)/ (i se e mõgyscuy nevuituicyenuy tvar) ; /ʃ/ tou néyma tomou cyto ono nastané agy dodauchi *yu, tretie tvairmea, tb. *boyl•ē•yu•s ͡ yu → biel•ie•y•ch- / бѣл•ѣ•и•ш-. Ptounscui (ironically), tó cyto pitimo nesé znacyéinnhe porœunalnosti — *yus, u pravopisi ‹іш› i néyma.
Samo yes u p.-i.-e. yésih (géinsca rodou) u Vaschémy zvenie, tvarno, e u rous. -(j/y)e / ѥ indef. nom./acc. neut. sing., he u: bol•ye / бол•ѥ ← *bol•yes, molod•je / молођє ← *mold•yes, ci iz *ē: biel•ie•ye / бѣл•ѣ•ѥ ← *boyl•ē•yes. I lixye tout, inde bo usiõdui e *yus (v. ↑).

Отже, молодший, більший, менший, солодший, тяжчий, нижчий, гірший (псл. “-jьjь), а молодіший, солодкіший, тяжкіший, низькіший, гіркіший, включно з молодійший, тяжкійший (псл. “-ějь)?

До речі, на користь припущення щодо походження -есеньк- і -ісіньк- з “вищий ступінь порівняння + ę” грає наявність форм в словнику Уманця «гіркісенький, самісенький, хорошісенько, тихісенько», а у Грінченка «кождісенький, можнісенький» (3 редакція «живісенький»), окрім звичних -ісіньк-, -есеньк-, а і відсутність форм -есіньк- (приклад, наявність «гіркіший, заможніший, тихіший», але відсутність «*гіркеший, *заможнеший, *тихеший»), також присутні форми -ішеньк-, але в пізніших словниках: Кримського (горішенько (гірше), дурнішенький, частішенько,прудкішенький, швидшенький), Ніковського (цілішенький) і вже потім Караванського (гарнішенький, дурнішенький, сухішенький, чистішенький), окрім цього, в російській мові наявне -ёшеньк- (рос. мокрё‌шенький, золодё‌шенький, здоровё‌шенько, пустё‌шенький), рівнобіжно до -ёхоньк- (-о- на місці -е- пояснюється Шевельовим переосмисленням -е- як полонізма; тоді перехід “ш” в “х” зворотня народна етимологія?), але це скоріше викликає невелику суперечку до найвищих прикметників «пустейший, храбрейший, умнейший» тощо через наявність «й», хоча, можливо, спрощення відбулося через додатковий склад.

мо́лод - моло́дий, моло́дже
†біл - бо́лий, бо́ле
мень - ме́ний, ме́не
соло́док - соло́дчий, соло́дче
тя́жок - тя́жчий, тя́жче
ни́зок - ни́жий, ни́же
гі́рок - гі́рчий, гі́рче

молодый - моло́дшый, моло́дше
†болый - білшый, білше
ме́ный - ме́ншый, ме́нше
соло́дкый - соло́дшый, соло́дше
тяжкый - тя́жшый, тя́жше
низкый - ни́жшый, ни́жше
гіркый - гі́ршый, гі́рше

Єлисію, будь ласка, ще тут питання вище, два повідомлення перед Богданом.

> мо́лод - моло́дий, моло́дже

molód : molódjiy, molódje, molódjcha

> мень - ме́ний, ме́не

mal : myniy / myniey, mynieye, mèincha

> соло́док - соло́дчий, соло́дче

solódoc : solód|•: solódjiy (solódgiy), solódje (solódge), solódjcha

> тя́жок - тя́жчий, тя́жче

teagyoc: teagy|•: teagiy, teagye, teagycha

> ни́зок - ни́жий, ни́же

Aino.

> гі́рок - гі́рчий, гі́рче

gœroc: gor|•: goriy, gorye, gœrcha

Itd.

> мо́лод - моло́дий, моло́дже

molód : molódjiy, molódje, molódjcha

> мень - ме́ний, ме́не

mal : myniy / myniey, mynieye, mèincha

> соло́док - соло́дчий, соло́дче

solódoc : solód|•: solódjiy (solódgiy), solódje (solódge), solódjcha

> тя́жок - тя́жчий, тя́жче

teagyoc: teagy|•: teagiy, teagye, teagycha

> ни́зок - ни́жий, ни́же

Aino.

> гі́рок - гі́рчий, гі́рче

gœroc: gor|•: goriy, gorye, gœrcha

Itd.

Отже, молодший, більший, менший, солодший, тяжчий, нижчий, гірший (псл. “-jьjь), а молодіший, солодкіший, тяжкіший, низькіший, гіркіший, включно з молодійший, тяжкійший (псл. “-ějь)?

> Отже, молодший, більший, менший, солодший, тяжчий, нижчий, гірший (псл. “-jьjь), а молодіший, солодкіший, тяжкіший, низькіший, гіркіший, включно з молодійший, тяжкійший (псл. “-ějь)?

Nou, yacosi tac, ta tó ne e eamo do Vacheoho perviesnoho puitagna o /•ɛs•, •e͡is•/ u ‹rœdnesenyco, rœdneisenyco, rœdneiseinco›. Yzpomeidj tvarœu stõpenovagna u rous. m. e ote /ɛs/ vidco ino u neocœnceinniex tvariex niyaca rodou, he otó: ‹vuisje, nizje, tixye, riedje, gluible, lieple, crõtje, bolye› itd., uzgleadno: * ūps-yes, * neyz-yes, * teys-yes, * rēd-yes, * glūb-yes, * loyp-yes, * kront-yes, * bol-yes. U neocœnceinniex tvariex m. r. ta g. r., ta u u ocœnceinniex tvariex usiex rodœu e * -yus-, zamiesty * -yes. Aino, i * -yes i * -yus sõty inchotvarui perviesnoho pra-i.-e. * -yōs, ta nam e tou rœzno ino * -yes. 
Znacylivo, xotcha pra-i.-e. tvar * -yes (inchotvar * -yōs), otge meacceatchi yn sõgolósen poperédou, na pr.: * -d-yes → * /•d͡ʒɛ/, * -s-yes → * /•ʃɛ/, * -b-yes → * /•bʎɛ/ tc., ta u rous. m. u tvariex he ‹rœdnesenyco ~ rœdneseinco› e œd pra-i.-e. * -yes- ostalo prosto /ɛs/, otge bez * -y-. Sé mogé bouti vidco ino ou tvarœu iz * b, * d, * m, * p, * s, * t, * u/v, ta * z na cœnçie corene — po * g, * k, * l, * n, * r, * x ( * ks) bui ne boulo yasno * -yes- abo * -es- bez * -y- miesteaty, atge, p. n., i * nye i * ne e dalo /nɛ/ u rous. 

Iesce, pro bœilche o pra-i.-e. * -yōs porœunagna vidjte: The origin of the Proto-Indo-European comparative suff i (with Turkic and Uralic parallels), Rafał Szeptyński.