Звідки походять наростки -ісінько, -есенько? Від праслов’янських -ostь (-estь) + ьnъ + ьko? В словах зменшувальних яснесенько, добресенько, гарнесенько
Звідки походять наростки -ісінько, -есенько? Від праслов’янських -ostь (-estь) + ьnъ + ьko? В словах зменшувальних яснесенько, добресенько, гарнесенько
Звідки походять наростки -ісінько, -есенько? Від праслов’янських -ostь (-estь) + ьnъ + ьko? В словах зменшувальних яснесенько, добресенько, гарнесенько
Peruésno sõty tô tri pocêpi:
*-es- ← prasl. *-yes- ← indoeur. *-yes- is porœunalnomy znacyeinïemy (“comparative suffix”)
+
*-en- iz rozcladou *-en-t- (u rous. ‹-ea(t-)›) so znacyeinïemy drœubnosti (he u: ‹telea› ← *tel-en-t)
+
*-yk- so znacyeinïemy drœubnosti.
Tacuimy cinomy, na pr. ‹bélesenkuy› e œd *bēlyes “whiter, more white, béléy” → + *-en-yk- “troxui, malo → lascavo, négyno” — tô bui “drœubnœusty → négynœusty”, → *bēl-yes-en-yk- *“a little bit whiter, itsy-bitsy whiter, troxui béléy → lascavo, négyno béléy”.
Peruésno sõty tô tri pocêpi:
*-es- ← prasl. *-yes- ← indoeur. *-yes- is porœunalnomy znacyeinïemy (“comparative suffix”)
+
*-en- iz rozcladou *-en-t- (u rous. ‹-ea(t-)›) so znacyeinïemy drœubnosti (he u: ‹telea› ← *tel-en-t)
+
*-yk- so znacyeinïemy drœubnosti.Tacuimy cinomy, na pr. ‹bélesenkuy› e œd *bēlyes “whiter, more white, béléy” → + *-en-yk- “troxui, malo → lascavo, négyno” — tô bui “drœubnœusty → négynœusty”, → *bēl-yes-en-yk- *“a little bit whiter, itsy-bitsy whiter, troxui béléy → lascavo, négyno béléy”.
Спасибі за розгорнуту відповідь. Можна дізнатися, це з якогось джерела припущення чи Ваше?
Єлисію, дайте відповідь, будь ласка.
Єлисію, дайте відповідь, будь ласка.
Pro *-es- vidyite bœilxe SIRM II, 63-64: *bělesъjь:
»[…] допустимо видеть в суфф. -es- древний формант сравнит. степени прилаг-ных -jes- ← ие. -ies- […] а в самом *běl-es- — старый компаратив. Об этом как будто говорят и значения слав. слов. Осмысление суфф. -es- как конца основы соответствущего производящего имени [gerelo] маловероятно в данно случае.«
Pro *-en- + -*yk- vidyite bœilxe Phonologia Xeveliova §16.8, str. 331:
» З походження це складений суфікс:
значення здрібнілості як таке передається компонентом -еп’-, уживаним на позначення невеликих істот (суч. укр. лис: lys-en’-a; nop. у середньо- українській мові прізвища на кшталт Iwanczenie, Sokolenie, Hubarenie тобто син Іванка, син. Сокола, син Губаря; дослівно ‘маленький Іванко’ тощо — Люстр. Хмельник 1565; з місцевим переходом ’а > ‘є20). За допомогою -k- (< -ьк-) доконувано ад’єктивізації.«
Pro *-es- vidyite bœilxe SIRM II, 63-64: *bělesъjь:
»[…] допустимо видеть в суфф. -es- древний формант сравнит. степени прилаг-ных -jes- ← ие. -ies- […] а в самом *běl-es- — старый компаратив. Об этом как будто говорят и значения слав. слов. Осмысление суфф. -es- как конца основы соответствущего производящего имени [gerelo] маловероятно в данно случае.«Pro *-en- + -*yk- vidyite bœilxe Phonologia Xeveliova §16.8, str. 331:
» З походження це складений суфікс:
значення здрібнілості як таке передається компонентом -еп’-, уживаним на позначення невеликих істот (суч. укр. лис: lys-en’-a; nop. у середньо- українській мові прізвища на кшталт Iwanczenie, Sokolenie, Hubarenie тобто син Іванка, син. Сокола, син Губаря; дослівно ‘маленький Іванко’ тощо — Люстр. Хмельник 1565; з місцевим переходом ’а > ‘є20). За допомогою -k- (< -ьк-) доконувано ад’єктивізації.«
Спасибі. Дуже допомогли!
Спасибі. Дуже допомогли!
Prosiõ.
Pro *-es- vidyite bœilxe SIRM II, 63-64: *bělesъjь:
»[…] допустимо видеть в суфф. -es- древний формант сравнит. степени прилаг-ных -jes- ← ие. -ies- […] а в самом *běl-es- — старый компаратив. Об этом как будто говорят и значения слав. слов. Осмысление суфф. -es- как конца основы соответствущего производящего имени [gerelo] маловероятно в данно случае.«
Ще одне питання виникло. Цей же суфікс є спорідненим із індоєвропейським суфіксом *-yōs (його жіночий рід *-yésih), який у нас зараз йде -іш- (біліший, сильніший)? Чи це різне?
https://en.m.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Indo-European/-yōs