У словах з -іння, як «яйцеживородіння», які не мають форм з -іти (-ěti), а тільки -ити (-iti), віддієслівний іменник утворений під впливом *-ěti, адже наголос у таких словах також падає на «і»? Виходить, що це праслов’янське «roditi» (віддієслівний іменник «roďenьje»), що зазнало впливу з боку «-ěti» (віддієслівний іменник «-ěnьje»)? Чи є якісь проміжні віддієслівні іменники: родження - родення - родіння? Прошу пояснити, якщо хтось знає.
Знайшов цікавий приклад з «їсти», хоч і суфікс не -ити, але тут цікаве те, що всі три форми є: їдження, їдення, їдіння; хоча правильною буде тільки їдення.
https://r2u.org.ua/s?w=*дення&scope=ukr&dicts=12&highlight=on
Хтось може підказати?
Знайшов цікавий приклад з «їсти», хоч і суфікс не -ити, але тут цікаве те, що всі три форми є: їдження, їдення, їдіння; хоча правильною буде тільки їдення.
https://r2u.org.ua/s?w=*дення&scope=ukr&dicts=12&highlight=on
Pocui mojõ recti xuiba cyto za pravopisyma ‹їдіння› ta ‹їдення› e zveagoslœuno odin i tuyge tvar: iedéinnhe, iz ‹•éinnhe› ← ‹•enïe›, œd ‹•en• / •én•› (seredniorous. ‹•eunu / •énu›, ‹•ena›, ‹•eno›) stradna imoceasttya ‹iedén (iedeun), iedena, iedeno› + *•ïe. Rœzniça e u vuimóuvie e-y-peregolosou, a tó “hostrieychoyui”: /•de͡iɲɲɐ/ → [•ˈdi(ʲ)ɲ(ɲ)ɐ, ˈdʲɪɲ(ɲ)ɐ, •ɲɛ, •ɲe ~ •ɲɪ], ci bez nagolosou → [ˈjidi(ʲ)ɲ(ɲ)ɐ, •dʲɪɲ(ɲ)ɐ], ta, yaca lixye u beznagolosie na ‹•éinnhe› mogé bouti, “slablenoyui”: /ˈjide͡iɲɲɐ/ → [ˈjideʲɲ(ɲ)ɐ, ˈjidɛʲɲ(ɲ)ɐ]. U usiaçie razie za ‹і› u ‹їдіння› za pèuno ne e *ē dieyeslœu na *•ē•ti.
Pripoustchõ [d͡ʒ] u ‹їдження› mogé bouti nacazalnoho tvara ‹iedj› /jid͡ʒ/ ( *ēdyis).
Na pameataiõ nuinie tó miesto, ta u SISM e yzgadano daunœsty rœznotvarœu iz ta bez *y */j/ u imoceasttyax œd dieyeslœu na •iti, na pr., œd ‹ròbiti›: ‹ròbléinnhe› ← *orb•y•en•ie, ta ‹ròbéinnhe› ← *orb•en•ie, tacoge u drous.: œd ‹cobiti› “vorogiti, to tell fortunes, divine” i ‹cobénïe / кобениѥ› (ne ‹кобѣниѥ›!) ← *kob•en•ie, i ‹coblénïe / коблениѥ› ← *kob•y•en•ie, œd ‹goubiti› i ‹goubénïe› i ‹goublénïe›, œd ‹scopiti› i ‹scopénïe / скопениѥ (ne ‹скопѣниѥ› !)› i ‹scoplénïe›, œd ‹sóucoupiti› “to couple, conjoin” i ‹sóucoupénïe› i ‹sóucouplénïe›, œd ‹topiti› i ‹topénïe› i ‹toplénïe›, xotcha ne na •iti ale •ati œd ‹supati› ta *y-i u ‹suplhõ› *supyom, ‹supi• (supixi, supity, supimo, supite, supeaty *sup•i•nt•y) œd ‹ousupati› i ‹ousupénïe› i ‹ousuplénïe›, xotcha u drous. bea ceotuiri tvari œd *slyp• “to blind, make blind” — ‹oslypsti› *ob•slyp•{s}ti ([ya] oslypõ, [tui] oslypexi …), ‹oslypati› “become blind” *ob•slyp•a•ti ([ya] oslyplhõ, [tui] oslyplexi, [œnu / ona / ono] oslypléty, [mui] oslypému / oslypeumu *ob•slyp•emus …), ‹oslypnõti› *ob•slyp•non•ti ta ‹oslypiti› *ob•slyp•i•ti, ta œd stradna minõla imoceasttya na *•en• biesta i tvar iz *y — ‹oslyplénïe / осльплениѥ›, i bez *y — ‹oslypénïe / осльпениѥ›, dalieye: œd ‹ulxyviti› “to conjure, practise witchcraft” i ‹ulxyvénïe / вълшьвениѥ› i ‹ulxyvlénïe / вълшьвлениѥ›¹, œd ‹tomiti› i ‹tomlénïe / томлениѥ› i ‹toménïe / томениѥ› “jourba, gore”, œd ‹gasiti› i ‹gasénïe / гасениѥ› i ‹gasyénïe / гашениѥ›.
Ya gadaiõ cyto coli ceoho upluiv, tó ne dieyeslœu na *•ē•ti, atge, he’smo mogli vidieti na pricladiex gorie, i dauniorousscui pameatcui yauleaty i tvarui na ‹•én•› ← *•en• bez *y porõcy iz onui na *•y•en•, ale dieslœu na *ti, cyto ci malo yix bea boula neznana slovianscam móuvam ouge u pisemnõ dobõ, a sviedceaty o yix ceasto nepreamo abo tvari imoceasty bez *y he otó ‹topénïe›, ‹goubénïe›, ‹toménïe›, incoli cerez sõbiegynui tvarui na pr., *rēt•ti → ‹riesti› u ‹su•riesti, ob•riesti›, ‹su•rietiti›, ‹ob•riet•a•ti›, cyto œd yix e i ‹•rieténïe› i ‹•rietyénïe›, na pr., lead. ‹oczywisty› ta slvc. ‹vidomý› sviedceaty o dauniémy tvarie ‹visti› *weydtey “vidieti”, bez *ē.
Ya gadaiõ cyto coli ceoho upluiv, tó ne dieyeslœu na *•ē•ti, atge, he’smo mogli vidieti na pricladiex gorie, i dauniorousscui pameatcui yauleaty i tvarui na ‹•én•› ← *•en• bez *y porõcy iz onui na *•y•en•, ale dieslœu na *ti, cyto ci malo yix bea boula neznana slovianscam móuvam ouge u pisemnõ dobõ, a sviedceaty o yix ceasto nepreamo abo tvari imoceasty bez *y he otó ‹topénïe›, ‹goubénïe›, ‹toménïe›, incoli cerez sõbiegynui tvarui na pr., *rēt•ti → ‹riesti› u ‹su•riesti, ob•riesti›, ‹su•rietiti›, ‹ob•riet•a•ti›, cyto œd yix e i ‹•rieténïe› i ‹•rietyénïe›, na pr., lead. ‹oczywisty› ta slvc. ‹vidomý› sviedceaty o dauniémy tvarie ‹visti› *weydtey “vidieti”, bez *ē.
Якщо правильно зрозумів, то Ви гадаєте, що це вплив форм з -ти (як у нести, гребти, везти), де нема пом’якшення під час творення віддієслівних іменників, так?
> Якщо правильно зрозумів, то Ви гадаєте, що це вплив форм з -ти (як у нести, гребти, везти), де нема пом’якшення під час творення віддієслівних іменників, так?
Aino.
Tacoge, i u SISM e uzdriexeno eden tvar yna iména na * -en-y-yo œd yna récla na •i•ti bez * -i- ( → * -y-) peréd simy * -en- (ne pameataiõ nuinie cyto tòcyno za slovo), iz izmiencoiõ oge tvarui bez * -y- ( ← * -i-), he volilnui (optional) dóugynui sõty teagti iesce do prasl. dobui. Móuva e o tiex tvariex, he otó: ròbeigne — * orb-en-y-yo proti ròbleigne — * orb-y-en-y-yo, vodeigne — * uod-en-y-ye proti vodgeigne — * uod-y-en-y-yo tc.
Xuibity ròzoumieti oge coli tvarui na * -en- bez * -i- → * -y- peréd * -en- u réclax na •i•ti ( -i- → -y- e yz oseoho -i- u -i-ti) ne ròzneaty iz (do not conflict / disagree with) inchimi tvarui na * -en-, to ote * -y- moge bouti unimano he zayvo. Inchami slovami, na pr., yac neyma ⁺nosti, a e ino nositi (abo, coli b’i boulo ⁺nosti, to iz tuimyge znaceignemy he i nositi), to to tvar noseigne i tac bui yasno dau znati oge e œd ta récla nositi, atge œd yna incha récla iz ynoiõ inchoiõ riecciõ (he otó, na pr. •a•, ci •ie•) bui tó bouti ne moglo.
Iesce dvie rieci.
Pameataymo oge za pravopissiõ ‹•іння› bóugariçeiõ este dva rœzna zvõcotvara — |•e͡iɲ.ɲɐ| /ˈ•iɲ.ɲɐ/ (bez [ʲ] peréd /i/), /•ʲɪɲ.ɲɐ/, ci /•e(ʲ)ɲ.ɲɐ/ (bez nagolósou na * -en-; i tout tacoge mogé bouti i: /•iɲ.ɲɐ, •ʲɪɲ.ɲɐ/) — imén œd -i-ti, ta |•i͡eɲ.ɲɐ| /•ʲi(ː)ɲ.ɲɐ/, nezavislo na nagolósie — imén œd -ie-ti. I sesia odinacova pravopisy bóugariçeiõ mogla e vesti ic zaverttiou o upluivie imén œd -ie-ti na iména œd -i-ti.
Ta drougà riecy torcaié récla na -i-ti iz corenemy ci pnemy na ‹v›, he otó staviti, criviti, loviti, baviti tc. Xotcha nuinie * /-wj-G/ e /wʎ/, rœuno he i * /mjG/, * /bjG/, * /pjG/ → /mʎ/, /bʎ/, /pʎ/, a pered /ɛ/ → [wl, ml, bl, pl], perviesno, * /wjG/ ne bie boulo u seimy readovi. Yzocrema tomou e daunieychiy tvar miesta Yaroslau œd * Yēroslau-yos, a ouge pozdieychiy e veatscuy tvar ‹Ярословль›. Otge, perviesnœi tvarui imén na * -en-y-yo œd pnœu na -v-i-ti, bea tacui * /•ʋe͡iɲ.jɛ/, bez sliedou * -y- peréd -en-.