У словах з -іння, як «яйцеживородіння», які не мають форм з -іти (-ěti), а тільки -ити (-iti), віддієслівний іменник утворений під впливом *-ěti, адже наголос у таких словах також падає на «і»? Виходить, що це праслов’янське «roditi» (віддієслівний іменник «roďenьje»), що зазнало впливу з боку «-ěti» (віддієслівний іменник «-ěnьje»)? Чи є якісь проміжні віддієслівні іменники: родження - родення - родіння? Прошу пояснити, якщо хтось знає.
Знайшов цікавий приклад з «їсти», хоч і суфікс не -ити, але тут цікаве те, що всі три форми є: їдження, їдення, їдіння; хоча правильною буде тільки їдення.
https://r2u.org.ua/s?w=*дення&scope=ukr&dicts=12&highlight=on
Хтось може підказати?
Знайшов цікавий приклад з «їсти», хоч і суфікс не -ити, але тут цікаве те, що всі три форми є: їдження, їдення, їдіння; хоча правильною буде тільки їдення.
https://r2u.org.ua/s?w=*дення&scope=ukr&dicts=12&highlight=on
Pocui mojõ recti xuiba cyto za pravopisyma ‹їдіння› ta ‹їдення› e zveagoslœuno odin i tuyge tvar: iedéinnhe, iz ‹•éinnhe› ← ‹•enïe›, œd ‹•en• / •én•› (seredniorous. ‹•eunu / •énu›, ‹•ena›, ‹•eno›) stradna imoceasttya ‹iedén (iedeun), iedena, iedeno› + *•ïe. Rœzniça e u vuimóuvie e-y-peregolosou, a tó “hostrieychoyui”: /•de͡iɲɲɐ/ → [•ˈdi(ʲ)ɲ(ɲ)ɐ, ˈdʲɪɲ(ɲ)ɐ, •ɲɛ, •ɲe ~ •ɲɪ], ci bez nagolosou → [ˈjidi(ʲ)ɲ(ɲ)ɐ, •dʲɪɲ(ɲ)ɐ], ta, yaca lixye u beznagolosie na ‹•éinnhe› mogé bouti, “slablenoyui”: /ˈjide͡iɲɲɐ/ → [ˈjideʲɲ(ɲ)ɐ, ˈjidɛʲɲ(ɲ)ɐ]. U usiaçie razie za ‹і› u ‹їдіння› za pèuno ne e *ē dieyeslœu na *•ē•ti.
Pripoustchõ [d͡ʒ] u ‹їдження› mogé bouti nacazalnoho tvara ‹iedj› /jid͡ʒ/ ( *ēdyis).
Na pameataiõ nuinie tó miesto, ta u SISM e yzgadano daunœsty rœznotvarœu iz ta bez *y */j/ u imoceasttyax œd dieyeslœu na •iti, na pr., œd ‹ròbiti›: ‹ròbléinnhe› ← *orb•y•en•ie, ta ‹ròbéinnhe› ← *orb•en•ie, tacoge u drous.: œd ‹cobiti› “vorogiti, to tell fortunes, divine” i ‹cobénïe / кобениѥ› (ne ‹кобѣниѥ›!) ← *kob•en•ie, i ‹coblénïe / коблениѥ› ← *kob•y•en•ie, œd ‹goubiti› i ‹goubénïe› i ‹goublénïe›, œd ‹scopiti› i ‹scopénïe / скопениѥ (ne ‹скопѣниѥ› !)› i ‹scoplénïe›, œd ‹sóucoupiti› “to couple, conjoin” i ‹sóucoupénïe› i ‹sóucouplénïe›, œd ‹topiti› i ‹topénïe› i ‹toplénïe›, xotcha ne na •iti ale •ati œd ‹supati› ta *y-i u ‹suplhõ› *supyom, ‹supi• (supixi, supity, supimo, supite, supeaty *sup•i•nt•y) œd ‹ousupati› i ‹ousupénïe› i ‹ousuplénïe›, xotcha u drous. bea ceotuiri tvari œd *slyp• “to blind, make blind” — ‹oslypsti› *ob•slyp•{s}ti ([ya] oslypõ, [tui] oslypexi …), ‹oslypati› “become blind” *ob•slyp•a•ti ([ya] oslyplhõ, [tui] oslyplexi, [œnu / ona / ono] oslypléty, [mui] oslypému / oslypeumu *ob•slyp•emus …), ‹oslypnõti› *ob•slyp•non•ti ta ‹oslypiti› *ob•slyp•i•ti, ta œd stradna minõla imoceasttya na *•en• biesta i tvar iz *y — ‹oslyplénïe / осльплениѥ›, i bez *y — ‹oslypénïe / осльпениѥ›, dalieye: œd ‹ulxyviti› “to conjure, practise witchcraft” i ‹ulxyvénïe / вълшьвениѥ› i ‹ulxyvlénïe / вълшьвлениѥ›¹, œd ‹tomiti› i ‹tomlénïe / томлениѥ› i ‹toménïe / томениѥ› “jourba, gore”, œd ‹gasiti› i ‹gasénïe / гасениѥ› i ‹gasyénïe / гашениѥ›.
Ya gadaiõ cyto coli ceoho upluiv, tó ne dieyeslœu na *•ē•ti, atge, he’smo mogli vidieti na pricladiex gorie, i dauniorousscui pameatcui yauleaty i tvarui na ‹•én•› ← *•en• bez *y porõcy iz onui na *•y•en•, ale dieslœu na *ti, cyto ci malo yix bea boula neznana slovianscam móuvam ouge u pisemnõ dobõ, a sviedceaty o yix ceasto nepreamo abo tvari imoceasty bez *y he otó ‹topénïe›, ‹goubénïe›, ‹toménïe›, incoli cerez sõbiegynui tvarui na pr., *rēt•ti → ‹riesti› u ‹su•riesti, ob•riesti›, ‹su•rietiti›, ‹ob•riet•a•ti›, cyto œd yix e i ‹•rieténïe› i ‹•rietyénïe›, na pr., lead. ‹oczywisty› ta slvc. ‹vidomý› sviedceaty o dauniémy tvarie ‹visti› *weydtey “vidieti”, bez *ē.
Ya gadaiõ cyto coli ceoho upluiv, tó ne dieyeslœu na *•ē•ti, atge, he’smo mogli vidieti na pricladiex gorie, i dauniorousscui pameatcui yauleaty i tvarui na ‹•én•› ← *•en• bez *y porõcy iz onui na *•y•en•, ale dieslœu na *ti, cyto ci malo yix bea boula neznana slovianscam móuvam ouge u pisemnõ dobõ, a sviedceaty o yix ceasto nepreamo abo tvari imoceasty bez *y he otó ‹topénïe›, ‹goubénïe›, ‹toménïe›, incoli cerez sõbiegynui tvarui na pr., *rēt•ti → ‹riesti› u ‹su•riesti, ob•riesti›, ‹su•rietiti›, ‹ob•riet•a•ti›, cyto œd yix e i ‹•rieténïe› i ‹•rietyénïe›, na pr., lead. ‹oczywisty› ta slvc. ‹vidomý› sviedceaty o dauniémy tvarie ‹visti› *weydtey “vidieti”, bez *ē.
Якщо правильно зрозумів, то Ви гадаєте, що це вплив форм з -ти (як у нести, гребти, везти), де нема пом’якшення під час творення віддієслівних іменників, так?