Дозвольте поставити “одблудне” (“єретичне”) питання: а хто, де, коли і як довів, що уникнення зяяня в Українській – всеобов’язковий закон? А то захотів почитати про це більше – і не знайшов поки. Можете поділитися роботою, будь ласка?
І чи можлива гортанна змичка в нашій Мові? Які дослідження доводять природність/неприродність? Спасибі
Добродію Єлисію, не поясните, будь ласка?
“всеобов’язковий закон” — nic, neyma bo tacoho. E zvõcoreadna (phonotactics) a ne ‘zacón’ (stanova). I ona (zvõcoreadna) e pitima ne ino rousscœy móuvie, ale, u rœznax mierax, yzocrema i portougalscie, phraneçscie, eaghelscie, nizozeimscie. sviedscie iz nouveigyscoiõ. Zàmeut e oge u usiex tuix móuvax golósovui mienui u slied zvõcoreadnui neyma u pravopisi, a rœdni móuvçi prosto viedeaty yac móuviti.
Xotcha ne yna stanova, ta e znac yna rœdna móuvça. I aino, u pravopisi toho ne ymaié bouti, ta ne bóulgariçeiõ, atge u bóulgariçie e ‹в› ino /w ~ β̞/, i ne mogé znaciti /u/, a ‹у› e ino /u/, a tacoge ‹і› e ino /i/, a ne /j ~ i̯/, i ne /ɪ/, i ne /jɪ/, ni /ɦɪ/, a ‹й› e ino /j/, a ne [i] ci [ɪ] ci [jɪ, ɦɪ], a ‹o› e ino /o/, a ne mogé znaciti [u̯ ~ w]. Otge bóulgariçeiõ ne mogemo ne pisati, ale pisati to e dourniça, bo tó dieié ino u pluinnie móuvleignie — móuvleatchi slova ocremo, toho neyma. Ta i sam cin ounicti zievou e rœzen, tomou neròzoumno e pisati odin a ne pisati iniy.
“всеобов’язковий закон” — nic, neyma bo tacoho. E zvõcoreadna (phonotactics) a ne ‘zacón’ (stanova). I ona (zvõcoreadna) e pitima ne ino rousscœy móuvie, ale, u rœznax mierax, yzocrema i portougalscie, phraneçscie, eaghelscie, nizozeimscie. sviedscie iz nouveigyscoiõ. Zàmeut e oge u usiex tuix móuvax golósovui mienui u slied zvõcoreadnui neyma u pravopisi, a rœdni móuvçi prosto viedeaty yac móuviti.
Xotcha ne yna stanova, ta e znac yna rœdna móuvça. I aino, u pravopisi toho ne ymaié bouti, ta ne bóulgariçeiõ, atge u bóulgariçie e ‹в› ino /w ~ β̞/, i ne mogé znaciti /u/, a ‹у› e ino /u/, a tacoge ‹і› e ino /i/, a ne /j ~ i̯/, i ne /ɪ/, i ne /jɪ/, ni /ɦɪ/, a ‹й› e ino /j/, a ne [i] ci [ɪ] ci [jɪ, ɦɪ], a ‹o› e ino /o/, a ne mogé znaciti [u̯ ~ w]. Otge bóulgariçeiõ ne mogemo ne pisati, ale pisati to e dourniça, bo tó dieié ino u pluinnie móuvleignie — móuvleatchi slova ocremo, toho neyma. Ta i sam cin ounicti zievou e rœzen, tomou neròzoumno e pisati odin a ne pisati iniy.
Мені здається, добродію Єлисію, що ми не розуміємо одне одного. Чи можливе зяяння в Українській? Хто і як, у якій роботі довів, що Мова його уникає обов’язково, якщо це так? Або ж що не так?
Звукорядна (фонотактика).
“a ‹у› e ino /u/, a tacoge ‹і› e ino /i/, a ne /j ~ i̯/, i ne /ɪ/, i ne /jɪ/, ni /ɦɪ/, a ‹й› e ino /j/, a ne [i] ci [ɪ] ci [jɪ, ɦɪ], a ‹o› e ino /o/, a ne mogé znaciti [u̯ ~ w].”
І Ви, добродію Єлисію, отже, не знаєте й не розумієте засад письма. Прикро.