Так, це питомий утямок для народів, що вживають це слово. Екхотизм по-чужому. Це як бор, маскаре, бенак і поророка. Цар, кайзер, король, цісар і князь (подекуди). Що не так?

В українській мові це екзотизм, а не питоме слово. Тут ми шукаємо українські відповідники для черпаних слів у вкраїнській мові.

Лишенько... В українській мові це екзотизм, тобто питомий утямок іншого, наприклад, народу, притаманний САМЕ (і ТІЛЬКИ) йому. Одне й те ж явище (або близькі, але часто з засадними відмінностями) різні народи називають по-різному. Трубадури, барди. Акин, жирши й жирау — мандрівні співці саме тюркських народів, у нас саме такого просто не було. Як я вже казав, кайзер, цісар, цар і кесар. Ми таке не перекладаємо