лат. bīga «парна запряжка; запряжена парою колісниця», bīgae(*bi-jūgae) «т.с.» є складним словом, утвореним з основ слів bis «двічі» і jūgum «ярмо», спорідненого з гр. ζυγόν «ярмо», гот. juk, нвн. Joch, англ. yoke, стсл. иго «т.с.»;
в українській мові зазнало впливу з боку слів біда́ «злидні» і, можливо, байда́рка
