Пришиб, -бу, м.
1) Пристанище, уютное, защищенное мѣсто. Підеш на заробітки та й горенько: нема тобі ніде пришибу. Рк. Левиц.
2) Мѣсто на берегу, гдѣ можно пристать лодкѣ. Берег високий, — не знайду пришибу для човна. Рк. Левиц.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 453.
Потала – винищення; пожирання,
На поталу дати – дати в жертву.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/46197-potala.html#show_point
В'ЯЗИ́ЛА, ил, мн., заст. Пута. Розірвемо реміннії в'язила, поламлемо на шиях наших ярма (Словник Грінченка).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 797.