deseatouati
Stœino e oucazati cyto ‹deseatouati› (‹desẽtouati›) e déystvno zasviedcyenoe slovo u dauniorousscõ dobõ.
U Iznadobax Sriezneuscoho e znacyénïe'ho poiasnyeno latinscuimy ‹decimare› (œdcui ‹decimatio(n-), ta → "децимувати, децимація"), ta dauniogrecyscuimy ‹ἀποδεκατουν›.
Latinscoiõ, ‹decimare› znaci ne ino "oubiti cogyna deseata yz readou", a i "gertuouati deseatinõ yz vuigonou" (https://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus:text:1999.04.0059:entry=decimo).
Tourianuy priclad yz drous. pameatcui na slovo ‹deseatouati (desẽtouati)› u Znadobax Sriezneuscoho e:
»Yaco deseatouiete meatõ, i copru ["crœup, coper; dill / fennel"], i cüminu» ["çmin / cmin"]«., tb. tam e "decimare" yauno u znacyénïie "dati deseatinõ yz vuigonou". Ta ispœilnuy znamenatély obou tuix znacyénïou ou lat. ‹decimare› — "oubiti cogyna deseata yz readou" ta "dati deseatinõ yz vuigonou" — e "vuibyrati in deseat zamèt (object) ci deseatõ ceasty", a znacyénïa "oubiti" ci "darouati, œddati, gertuouati" sõty utorinno sõstrœcyna (contextual). A tomou i rous. ‹deseatouati›, zasviedcyenoe u dauniorousscie, mogéty iti i u znacyénïie "oubiti cogyna deseata yz readou".
Uzgleadno vuimóuvui, stœino œdmétiti cyto pravoe receulenïe ‹ea (ẽ)› /e̯͡a/ u beznagolosie e [e] ne [ʲa] (v. bœilxe Phonologiõ Xeveliova, §8.4, 183—185).
Чому саме так?
Десятувати, як наприклад четвертувати, не знаю чи ще якісь. Трохи інше значення, але мабуть варто саме так. А ще десятина
Мені взагалі здавалося що я десь чув, але його ніде нема то мабуть ні
Œdriexyeno tac.
Bœilxe vidyite œd mene u Obgovoryénïé.