Ми скручуємо віхті з буйних кущів трави, що поросла вздовж невисокої огорожі, і теж беремося драїти свої кирзові, що за цю ніч побували в неабияких бувальцях. (Є. Доломан)

[Високий матрос:] Ти що хочеш, щоб я тобі палубу драїв? (О. Корнійчук)

Засукавши штаненята, бореться за чистоту хлопець, шваброю драїть підлогу. (О. Гончар).

моск. дра́ить «чистити; (заст.) натягувати» походить від гол. draaien «крутити, точити», спорідненого з днн. thrājan, двн. drāen, нвн. drehen «повертати», гр. τείρω «тру», лат. tero, лит. trinù, псл. *tьrǫ «т.с.».