Еристика, що ствердилася в античному світі, стала значним чинником політичного, соціального і культурного розвитку.

Риторика діалогічного мовлення виробила певні правила, технологію й культуру еристики.

гр. ἐριστικός «що прагне сварки» походить від ἔρῐς «суперечка, сварка, суперництво, (за Гомером) політична або побутова боротьба, розбрат», що можливо, походить від праіндоєвропейського *h₃er- «розділяти», хоча, за словами Фасмера, воно споріднене із санскритським ऋति /ṛti/ «напад» та прагерманським *ernustuz «боротьба, бій»