Ne viemy ci teacné znaceignou, ta za pisymo -. Pro yasnœsty, pravipisy ‹речни́ця›, iz /e ~ ɛ̝(ʲ)/ ( ← ‹е› bóulgariçui) iz nagolosomy na drougœmy izcladie e pitima golóuno pro pœunœcynuy rœznovid — za pœudennuimy rœznovidomy bui boulo: /ri(ː)t͡ʃ.ˈnɪt͡ɕa/. Ta ne viemy ci tó e tó slovo za ‘rhetorics’.
Але ж од "ректи́", та й "річни́ця" вже має гинше значення.
Слово надхнуто статтею з Матерьялѡв до словника д.русьскоє мовы И. Срезневского, т.I, с. 497 (вѣтииство, див. там). Див. також тамже (ниже)…
Чи можна од сюди побудувати заміну слову "риторичний?
Вітийний? Вітий?
Вітийський або вітийний.
+
Підтримую !
А як знаєте, що це не церковний болгаризм?
Не хочу зайвих церковних болгарських слів в українській мові.
Daniel Daught,
слова від сього корене суть и в инших словйянських мовах.
Вітій - ритор. Це старі слова, але походження їх не знаю.
Руською, передаючи чинним правописом, правильно є не<вітій>, а <вітий>.