Позаду намету, біля напівпригаслого багаття сиділо кілька і серед них кметь, котрому велено бути сьогодні при ханові й робити гласними для всіх його повеління. (Д. Міщенко)

– Зазнала я таки і того гласного суда! Розсипала я на його [нього] чимало карбованчиків. (І. Нечуй-Левицький)

До того ж – він був певен – тут ніхто не здійснює за ним гласного чи негласного “надзору”... (Л. Смілянський).

моск. гласный «т.с.»