Спасибі'.

Ви, наче, добре знаєте словацьку та чеську. Коли шукав відповідники в інших мовах, то знайшов у чеській та словацькій "hlasivky" ( cs.wikipedia.org: Hlasivky / sk.wikipedia.org: Hlasivky ). Також у македоській знайшов "гласилки" ( mk.wikipedia.org: Гласилки ), та в словенській "glasilka" ( https://en.pons.com/translate/slovenian-english/glasilka ).

Схоже, шо в усіх мовах морфологія тотожна. Але шо тоді позначає чеське та словацьке "-iv-", та "-il-" у двох інших мовах? Маєте думки про це? Мене, на справді, цікаве чому в західних слов'янських писано "v", а в обидвох південних "l". Це пов'язано з оголосненням ("vocalization") /l/? Знаю шо в більшості словацьких говірок, і в деяких чеських говірках "v", тотожно до вкраїнської, вокалізується до [u̯] у коді складу ("syllabic coda"). Я собі гадаю, чи то може таке письмо є саме через сприйняття оголосненого /l/ як оголосненого алофону /v/?

Македонське "гласилен": https://en.wiktionary.org/wiki/гласилен

Tuaroslœu cex. ta slvc. tuarou proti mcd. ta slvn. tuaroma e tacui rœuzen. U cex. ta slvc. e *-ou- ôd pricmetui *gols-ou- "gòlosœu" zu *-uk-a dlya pœdstatnyeinïe, védé cèrêz promeigynuy teag *"hlasová struna" → "hlasovka". U mcd. ta sln. ‹-il-› e *-i-+-dl-, tô bui *gols-i-dl- + *-uk-+-a.

<Знаю шо в більшості словацьких говірок, і в деяких чеських говірках "v", тотожно до вкраїнської, вокалізується до [u̯] у коді складу ("syllabic coda").>

Ne u cexyscé, tam /v/ = [f].

Дякую за відповідь. Але звідки тоді сі взяло "-i-" від "-о-" у суфіксі "-оv-" в тих двох мовах?

Aha, ni, moya xuiba. U cex. ta slvc. tuaréx ‹hlasivky› e ne *-ou- a *-i-+-u-, ôd *gols-i-u- + -uk-.

Додав.