Гонор великий, велика й шаноба Бучній утворі запевне подоба: Сяючи, йшов по бенкетах веселих З чистого золота кований келих. (Я. Щоголів)
– Для мене гонор понад усе. Не має людина честі, то не треба їй жити.... (Ірина Вільде)
– Вона бідна дівчина, але, як бачите, не жадібна до подарунків. Вона має гонор, дійсний гонор. (Л. Яновська)
Гудити американців йому .. не дозволяв свій гонор чесного союзника. (О. Гончар)
– Панок оцей .. не густо має розуму, а гонором його Господь не обійшов. (Валерій Шевчук).

п. honor «честь, пошана», ч. заст. honor «честь», слц. (розм.) honor «т.с.» < лат. honor «честь», ст. honōs «т.с.», незʼясованого походження