Грот — печероподібна заглибина чи порожнина у земній корі природного або штучного характеру.

Високі скелі, гордо навислі над морем, піддались нарешті: море вигризло в них високі й глибокі гроти. (М. Коцюбинський).

фр. grotte «грот» походить від іт. grotta «тс.», яке через посередництво нар.-лат. crupta (лат. crypta) «коридор, грот» зводиться як запозичення до гр. κρυπτή «критий хід, склепіння, тайник».

• загальне

• тунель
• скеледром
• печерна людина