Спроби відобразити дійсність деякими художниками розглядались як ілюзіонізм, таврувались як пасивне наслідування тощо. (П. Тичина).

фр. illusion «омана, міраж», нім. Illusión «тс.» походять від лат. illūsio «жарт, висміяння, іронія, обман», пов’язаного з illūdo «граюсь, насміхаюсь, обманюю», утвореним за допомогою префікса in- (il-) «в-, на-» від дієслова ludo «граю (в щось); танцюю; насміхаюсь», спорідненого з гр. λίζει «грає, танцює», λοιδορέω «ганьблю, лаю»;