Когнат — у лінгвістиці під когнатом розуміються однокореневі слова, що мають спільне походження і схоже звучання у двох і більше самостійних мовах. При цьому семантична схожість когнатів зазвичай варіює і повністю не збігається, а тому когнати поділяються на повні (меншість) і часткові (більшість).
Приклад вживання
У лінгвістику, переважно західну, поняття когнатів для позначення подібних мовних явищ було введено відносно недавно — у ХХ столітті. У римському праві когнатом позначаються особи, які перебувають в юридично визнаній кровній спорідненості по жіночій лінії, а також кровні родичі в цілому.
Походження
Зі зах. євр. мов від лат. cognatus (спільного походження) <— com (разом; порівняйте з укр. комуна) <— ПІЄ *kom- (поряд, поруч, з) + gnatus <— gnasci/nasci (народитися) <— ПІЄ *gene- (родити) (укр. зять).
Від "cу", тобто "разом, зі" + "рід" + суфікс "ень".
Тобто те/той, що народився разом із чимось/кимось.
Порівняйте зі "зародень" — зародок.
https://goroh.pp.ua/етимологія/рід/
+, хороше. Ще й схоже на "суродженець"
сиблінґ (і набагато краще)