п. królik «кріль; (знев.) царьок», як і ч. слц. králik, вл. нл. kralik «тс.», утворене від król «король» як калька свн. küniklīn «кріль» (букв. «маленький король») (› нвн. (ст.) küniglin «тс.»), що є результатом видозміни запозичення з латинської мови (лат. cuniculus «кролик», сприйняте носіями німецької мови за народною етимологією як демінутивна форма від свн. künic (› нвн. König) «король»);