Лінчувати — 1. У США у ХVІІІ–ХХ ст. – здійснювати самосуд, перев. над представниками етнічних і расових меншин; учиняти так званий суд Лінча.
2. Здійснювати звірячу криваву розправу без слідства й суду.
3. перен. Жорстоко й несправедливо засуджувати кого-небудь за щось; гостро критикувати через упередженість.
Приклад вживання
У світі пошесті і змору,
Німотності і глухоти,
Де мудрі муштрою менти
Лінчують душі без розбору. (І. Світличний).
Походження
Від англ. lynch пов’язане із прізвищем судді і плантатора штату Вірджінія (США) ч. Лінча (Ch. Lynch, 1736 – 1796), який запровадив такий спосіб розправи.
goroh.pp.ua: огульний
Лінчування - самосуд.
Лінчуватель - самосудник.
Той, хто здійснює розправу самочинно, без відома властей і без суду. СУМ.