У просторіччі — маніяк — людина, що охоплена манією, тобто психічним захворюванням або не знає в чому-небудь чуття міри.
Походження
c. 1600, "affected with mania, raving with madness," from French maniaque (14c.), from Late Latin maniacus, from Greek maniakos, from mania. Borrowed at first in French form. From 1727 as "pertaining to mania." The noun, "one who is affected with mania".
Завжди гадав, що це якесь сленґове галичанське слівце, так ні, з праслов'янської мови, гоже.
goroh.pp.ua: схиблений
Дякую, Цісарю!
Підтримую !
Дякую за підтримку, Ярославе!
Священик, вареник, шибеник. Чому тоді схиблеННик?🤔
Схиблений - на чомусь - не обов'язково маніяк.
"Він схиблений на ванільно-шоколадному морозиві"
,
".. На антикваріаті".
"..на древніх цивілізаціях/сайфай творчості/інше.."
¬
Наврядчи це робить людей маніяками.
/так само і зі "схибленник"/
__________________
СХИБЛЕННИК - що це вбіса має означати
?
—
—
(пояснення дав вище чому аж 2-ччі
— — Ні")