У роменської лагідної бабусі в хаті мирно вистукують час дивовижні старі дзиґарі з зозулею, пахне м'ятою і любистком. (Б. Антоненко-Давидович)
За вікнами було поле і шлях на Шептаки, обсаджений вербами, а під вікнами біля призьби зеленіли пижма і любисток. (В. Дрозд)
Бабуся достала з-за пазухи зілля: любистку, материнки, чорнобривцю, цвіту папороті. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Пірат, що спав біля діда на траві, схоплювався і спросоння тікав у любисток. (О. Довженко).

через посередництво польської мови черпано з німецької: goroh.pp.ua: любисток