Авесалом їхав на мулі. І підбіг мул під гущавину великого дуба, а його волосся заплуталося в дубі. (Біблія. Пер. І. Огієнка) Аж чую: “туп-туп!” Шкандибають два мули; У них камінюччя на спині. (А. Кримський).
лат. mūlus «т.с.» ~ гр. μυχλός «некастрований осел», алб. mušk «мул»
mèsc, mèsc-
/mæsk/, /ˈmæsk-, ˈmæsʲt͡ɕ- (-ɕt͡ɕ-, -sʲtʲ-, -ɕc-)/
___ Prasl. *myskos / *muskos, zasvédcyeno u bóulg. ‹мъск› (mõg.), ‹мъска́› (gein.), sbx. ‹mazga› (gein.), ‹mazgov› (mõg.), ‹мьскь, мьзгь› (mõg.), ‹мьска› (gein.), sln. ‹mezg ~ mezeg›, ceix. ‹mezek›, stceix. ‹mezk, mezh›. Za Vasmeromy e u rousscœy móuvé he ‹меск› (ôtge ‹mèsc› ← *mysku ← *myskos), xotya u inxyéx slœunicéx rousscoyui móuvui ya ne mogiõ naiti. U drous. pameatcax e zasvédcyeno he ‹мъскъ, москъ, мьскъ›. Bœulxie o slové vidyi Vamera ‹меск›, ta SISM XXI, 12: *mъskъ.
+++ goroh.pp.ua: меск
mèsc, mèsc-
/mæsk/, /ˈmæsk-, ˈmæsʲt͡ɕ- (-ɕt͡ɕ-, -sʲtʲ-, -ɕc-)/
___
Prasl. *myskos / *muskos, zasvédcyeno u bóulg. ‹мъск› (mõg.), ‹мъска́› (gein.), sbx. ‹mazga› (gein.), ‹mazgov› (mõg.), ‹мьскь, мьзгь› (mõg.), ‹мьска› (gein.), sln. ‹mezg ~ mezeg›, ceix. ‹mezek›, stceix. ‹mezk, mezh›.
Za Vasmeromy e u rousscœy móuvé he ‹меск› (ôtge ‹mèsc› ← *mysku ← *myskos), xotya u inxyéx slœunicéx rousscoyui móuvui ya ne mogiõ naiti. U drous. pameatcax e zasvédcyeno he ‹мъскъ, москъ, мьскъ›.
Bœulxie o slové vidyi Vamera ‹меск›, ta SISM XXI, 12: *mъskъ.
+++
goroh.pp.ua: меск