"Помісь" в українській мові це аналог російського "будто, словно", а в Вами даній тямі це росіянізм.
r2u.org.ua: помісь
Дослівний переклад тут недоречний. Hybrid warfare - багаторівнева війна без самого факту оголошення війни.
Андрію, +.
"Схрещувати" (про копуляцію тварин) це росіянізм. Не знайшов жодних свідчень, щоб українці говорили про схрещення різних видів чи порід тварин.
r2u.org.ua: схрещувати
Хрещення є подія а не іменник та не робить різниці як росіяни кажуть, «піврід» найбільш відповідне слово, коротке, можна іменник відміняти
Вимова: {ˈmʲi͡eʲʃɛnɘ̝t͡ɕ ~ ˈmʲi͡eʲʃɛnet͡ɕ ~ ˈmʲi͡eʲʃɛnɘ̝t͡s ~ ˈmʲi͡eʲʃɛnet͡s ~ ˈmʲi͡eʲʃɜnɘ̝t͡ɕ}.
Творено суфіксом -eç/-ç (← *-yk-o-s) від основи *mésyen- пасивного дієприкметника "змішаний", від дієслова mésiti з одним из значень "змішувати" (http://oldrusdict.ru/dict.html# форма mésyati (<мішати>) є дуратив від форми mésiti, тобто то є те саме дієслово, але вторинна форма, тому дане слово є творено від основної, оскільки аспект дуративности є для поняття "гібрид" нерелевантно.
З Грінченкового "Словаря" (https://hrinchenko.com/dictionary/word/57473-surzik):
Суржик, -ка, м. Смѣшанный зерновой хлѣбъ или мука изъ него, напр. пшеница съ рожью, рожь съ ячменемъ, ячмень съ овсомъ и пр. Всюди лежні, перепійці і шишки самії не із суржику ліпили, — суще пуховії, із пшениці. Мкр. Н. 33. 2) Человѣкъ смѣшанной расы. Се суржик: батько був циган, а мати дівка з нашого села. Черк. у.
Слово значить щось змішане (осібно й людей з батьками різного роду - метисів), а не тілько інтерферовану мову.
Зколочений з різного
Ніфіга. Людина придумала цілком вдале слово.
П. Н. Для Тих, Хто не розуміє латинки Олисія Поруша (користувача з іменем, написаним івритом). Відкриваєте ChatGPT (https://chatgpt.com/). Вводите письмо (текст), написане Олисіївською латинкою. Пишете "Перекладіть це з Олисіївської латинки українською літературною мовою.". Отримуєте гарний переклад. Або зверніться до Богдана Юшка (Bœgdan Youxyco), чи Данила Ганича (якщо Хтось із Них засвітиться в цій гілці). Вони Вам перекладуть. Богдан Юшко - українською літературною мовою, а Данило Ганич - олисіївською говіркою (це якщо Я правильно розумію Людей). :-)
Dovediete, oge "niphiga"
Перекладається як "Доведете оце ніфіга". Я ж правильно перекладаю?
»Перекладається як "Доведете оце ніфіга". Я ж правильно перекладаю?«
Ni, ne „Доведете“, i ne „оце“.
Сранопис
> Dovediete, oge "niphiga"
Доведіте, оже "нифига"
> Сранопис
Таки •пись, ж. р.
сранепись
То таки сранопис
срань + пис + ь → сранепись
До Богдана Юшка (Bœgdan Youxyco):
Зрозуміло. Дякую. Там доводити нічого.
Я більше вірю п. Порушеві чи п. Ковтуненкові, ніж вам, вільнотвІрцям.
Viľnotvircjam.
Міню вам. Не помните, під котрим словом була дискусія во вашім правописі й порівнянні з латинським письмом п. Поруша?
Я пропоную н компромис (у ваш бік): узяти письмо п. Поруша й значно (та не до рівня літературної мови) спростити. Що скажете? Про настою, ou, õ → ou; e, è → e; o, ò → o. Дам приклади.
До Богдана Юшка (Bœgdan Youxyco):
===
Я більше вірю п. Порушеві чи п. Ковтуненкові, ніж вам, вільнотвІрцям.
===
Але саме завдяки вільнотвірцям (народній мудрості) виникла руська мова, яку хоче відродити Олисій Поруш (користувач з іменем, написаним івритом). А тогочасні мовознавці (якщо такі існували, звісно) просто її зберегли. Словники - це добре, але відкидати при цьому сучасну народну мудрість теж не слід.
»сучасну народну мудрість«
@Ratty More, a tó’ste Vui?
До Богдана Юшка (Bœgdan Youxyco):
"a tó’ste Vui" перекладається як "Тобто Ви"?
»А то сте Ви?«, сте - II ос. мн. від ‹бути›
Єсте?
Aino.
До Богдана Юшка (Bœgdan Youxyco):
1) Тоді виходить, що "А то сте Ви?" перекладається як "А то будете Ви?", правильно?
2) "Aino" перекладається як "Так", правильно?
Ну яке будете 🤦♂️😤
Сте - усічене ‹єсте›.
Єсте - II особа множини або III особа двойини (п. Поруш повноцінно з неї користає).
Айно - yes.
===
Ну яке будете 🤦♂️😤
Сте - усічене ‹єсте›.
Єсте - II особа множини або III особа двойини
===
Добре, як тоді перекладається "Єсте" українською літературною мовою?
===
Айно - yes.
===
Зрозуміло. Дякую.
У тім то й біда, що нияк. У литературній мові усі форми дієслова <бути> збігаються. Я є (eimy), ми є (esmo, smo), ти є (esi, ésy), ви є (este, ste), він є (e), вони є (sõty).
До Богдана Юшка (Bœgdan Youxyco):
Зрозуміло. Дякую.
До Олисія Поруша (користувача з іменем, написаним івритом):
===
А то сте Ви?
===
І не тільки Я.
r2u.org.ua: Єсте
Навчіться користати зі слівниць.
@Ratty More
Почитайте
До Олисія Поруша (користувача з іменем, написаним івритом):
-ізм (ідеології)
Слово запропоноване Карлом-Францем Янем Йосифом. Спільнота його забракувала. Але гіршим за Вас Карл-Франц Ян Йосиф не став. Може, тепер Вас попустить?
До Кароліни Шевцової:
===
Навчіться користати зі слівниць.
===
Якщо це була спроба Мене присоромити, то це невдала спроба. Я словниками, можливо, не користуватимусь при творені слів, а покладатимусь на Своє чуття мови та те, що пропонує Мені навколишній світ. Ваше посилання Мною проглянуте.
До Kuľturn'ого aborihen'а:
Дякую. Мною зроблено відкриття стосовно цього слова. :-)
> покладатимусь на Своє чуття мови
A horror film
Кому як.
Тума — людина, у якої один із батьків турок або татарин, а другий українець; метис, гібрид, помісь; темна хмара; тварина змішаної породи.
r2u.org.ua: помесь
goroh.pp.ua: тума
Перевідник — людина змішаної породи:
r2u.org.ua: помесь
переводня́ r2u.org.ua: переводня
"Неруський твар"
то чий, коли ласка?
Мабуть, московський, але твар таки руський може бути, бо 'о' ненаголошене. Але -ня́ значить ізбірність, ба й ізневагу.
То вже який мутант
якось не відчувається повязання різних подій, віросповідування, торгівлю, пролиття крові ...
А до чого тут се взагалі???
Се, ся, сі є словами книжної мови або конфесійного стилю мовлення. Не цурайтеся українського це, ця, ці. Так писали класики, від Котляревського й Шевченка і аж до... та всіх инших.
"Се, ся, сі" суть давніші форми.
Я не цураюся слів "це, ця, ці". Мені слід ще розібратися з ними, утім, загалом, я їх уживаю, але менше.
Залежить від того, на які говірки спиратися при формах на <ц>; в деяких то є рефлекс африкативізації фонеми /s/ тих самих se, siy, sia, а в деяких то є результат злиття корене t- займенників to/te, tuy/toy, ta + займенники se, sia, siy/sey.
У одній пропагандистській книжечці (авжеж, російській) доводили, що наші усі ці слова ся\ця, се\це є полонізмами, а російська мова (вона ж руська, згідно з книгою) зберегла іспоконвічне давньоруське "ето".
Сміх та і годі.
Ялисію, а в яких говірках "то є рефлекс африкативізації фонеми /s/ тих самих se, siy, sia"? И чи правильно буде, не знаючи якою я говіркою мовлю, й не вім чи взагалі чи це не каша яка, якщо вважатиму для себе, що то є якраз "африкативізація"?
Це також стосується цебто і себто.
«Рефлекс» може «відрух»
«Гібрид» не має похідний корінь
Якась дурня
__
Навіть якщо має і це значення (хоча є сумніви), то все одно через інші асоціації не годиться. Покруч це хіба невдалий гібрид, а точніше й не тільки гібрид