СВИРІ́ЛЬ
Народний духовий інструмент, що складається із скріплених між собою дерев'яних, очеретяних і т. ін. дудочок. Приклади
Спів свирілі стелеться полониною і лине в далекі нетрі і хащі. (Леся Українка)
Свиріль складається з кількох наглухо скріплених дудочок – кожна наступна коротша за попередню. Ці дудочки виготовляють з очерету, тростини, бамбука, деревини або навіть з порожнистих кісток. (з наук. літ.)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах.
КУВИ́ЦЯ і, ж.
Старовинний духовий дерев'яний інструмент. Приклади
Духові інструменти (сопілки, дерев'яні труби, сурми, ріжки, кувиці, трембіти, окарини) виготовлялися багатьма різними майстрами, що спричинювало різні конструктивні рішення музичних інструментів. (з наук. літ.)
Найпростішим різновидом багатоствольної флейти, що має дві-п'ять флейт (трубок), є кувиця. (з наук.-попул. літ.)
Тлумачний словник української мови. Томи 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
Нема чого вигадувати у нас уже є укр. відповідник — кувиця, або свиріль.
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Свирі́лка, -ки, ж. Ум. отъ свиріль. Прадід Адам і дядько Хам зайграли в свирілки. КС. 1882. IV. 170. Ум. Свирілочка. В правій руці свирілочка, а в лівій топорець (у вівчаря). Шух. 1. 202
Свиріль українська ≠ свирель мскв.
Бо наша свиріль — це якраз вид панфлейти, на відміну від москвинської свірєлі
СВИРІ́ЛЬ
Народний духовий інструмент, що складається із скріплених між собою дерев'яних, очеретяних і т. ін. дудочок. Приклади
Спів свирілі стелеться полониною і лине в далекі нетрі і хащі. (Леся Українка)
Свиріль складається з кількох наглухо скріплених дудочок – кожна наступна коротша за попередню. Ці дудочки виготовляють з очерету, тростини, бамбука, деревини або навіть з порожнистих кісток. (з наук. літ.)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах.
Цівниця - старовинний духовий музичний інструмент; багатоствольна флейта, сопілка.
ЕСУМ.
У нас уже є укр. відповідник — свиріль, або кувиця 🤷♂️
СВИРІ́ЛЬ
Народний духовий інструмент, що складається із скріплених між собою дерев'яних, очеретяних і т. ін. дудочок. Приклади
Спів свирілі стелеться полониною і лине в далекі нетрі і хащі. (Леся Українка)
Свиріль складається з кількох наглухо скріплених дудочок – кожна наступна коротша за попередню. Ці дудочки виготовляють з очерету, тростини, бамбука, деревини або навіть з порожнистих кісток. (з наук. літ.)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах.
Натомість...
ЦЕВНИЦА
найдено в "Большой Советской энциклопедии"
русский многоствольный духовой музыкальный инструмент типа флейты Пана (См. Флейта пана). С 19 в. называется кувичками, кугиклами, кувиклами (См. Кувиклы).
Який до чорта "русский", руський можливо (див. вище у прикладі вживання).
Ось москв. Вік.:
Куги́клы (куви́клы, куви́чки, цевни́ца[5], дудки, тростянки[6], укр. куви́ця, кувичка[7], свиріль) — русская и украинская[8] многоствольная флейта. Трубки кугикл не скрепляют между собой[5][2]. Изготавливаются из стеблей тростника (курские кугиклы[9]), зонтичных растений или коры бузины (брянские и калужские кугиклы)[10].
Ось ще:
КУВИКЛЫ, кугиклы, кувички, цевница, - духовой муз. инструмент: рус. многоствольная флейта типа флейты Пана. Стволы её имеют разную длину и не скреплены вместе - их свободно держат в руке в количестве 2-5 штук (дл. 100-160 мм). Верхние концы стволов открыты, нижние закрыты. Поднося стволы открытыми концами ко рту и направляя струю воздуха на край стенки, извлекают негромкие свистящие звуки в пределах секунды, терции, кварты и квинты. На К. играют только женщины, составляя ансамбль из неск. человек. При этом одна группа исполнительниц ведёт верхний голос и «споукает», т.е. чередует звуки, исполняемые на инструменте, с выкриками голоса (напр., «фиф», «каф»), а другая вторит ей без выкриков. Игра сопровождается также хлопаньем в ладоши, притоптыванием, присвистом и «иханием». Иногда к ансамблю К. присоединяются и др. инструменты (сопели, жалейки, гармоника и др.). Распространены К. только в Брянской и Курской обл.
(Источник: Музыкальная энциклопедия, 1973-1982)
Ви такі наївні, вірите в усе, що написане. Це все є наше руське, яке потім стало "русским", зауважте: "распространены К. только в Брянской и Курской обл.", це колишні українські землі. Я вивчав фольклор цих губерній 19 ст., там було усе українське.
Звідси і міт про один народ, бо все, що було наше, стало їхнє, "русские народные сказки", це "руські народні казки" перекладені московською, одним з цих перекладачів був В. Даль, так само приказки, народні пісні, народні інструменти, елементи орнаменту і розпису тощо.