Комісар зійшов східцями аж до води і привітно чекав міністра – доки той ступить ногою на берег. Оркестр грав турецького гімна. Фанфари пронизливо співали. (Ю. Яновський)

А скрипки шаліють і гримлять фанфари, летячи на плеса темного Дніпра. (М. Драй-Хмара)

[Зорін:] А, скелі рвуть! (Фанфара сурмить “відбій”). Як приємно, ще бойова фанфара вже кличе не в бій, а до мирних подвигів. (Яків Баш)

Гучно й дрібно вдарили барабани, протяжно й голосно заспівали блискучі фанфари. (В. Кучер).

н. Fanfáre, англ. fanfare, іт. fanfara походять, очевидно, від фр. fanfare «звуки труби», пов’язаного з fanfarer «дути в труби», яке вважається звуконаслідувальним (Dauzat 314) або похідним від fanfaron «хвалько»