Через те пілігримство до Лаври дуже пом'якшало її серце. (І. Нечуй-Левицький).

двн. piligrīm «пілігрим, мандрівник» походить від ст. pellegrino «т.с.», яке через пізньолат. pelegrīnus зводиться до лат. peregrīnus «чужоземець, чужинець», похідного від peregre «поза домом, за кордоном», утвореного з per- «про, пере-, через» і agrī, форми місц. в. слова ager «земля, територія»