Значення слова
Сентенція — вислів повчальної природи (характеру), що коротко повчає, як є чи має бути в житті. Є різновид риторичного доказу. Сентенції здебільшого відірвані від оригінального літературного контексту прози, поєзії чи драми. Часто суть структурна часть байки (де набуваючи морально-повчальної тенденційности, називається мораллю (або силою)), а так само стрічаються й в инших родіх (жанрах) лірики, зокрема в медитативній, була одним из витоків формування дидактичної поєми. Буває безпосередня або алегорична.
Приклад вживання

Балабуха ще довго виливав свої думи та сентенції, доки його сон не зміг. (І. Нечуй-Левицький)

Саадієві слова, чи то будуть сентенції, чи то цілі вірші, не сходять у всіх людей з уст, наче якісь прислів'я. (А. Кримський)

У короткому вірші мусить обов'язково бути стисла, виразна і викінчена думка: вона мусить стати якимось узагальненням, образом чи бодай маленькою філософською сентенцією. (Т. Масенко).

Походження

через польське посередництво перейнято з латинської мови; 

лат. sententia «думка, погляд, вислів, сентенція» походить од дієслова sentio «почуваю, розумію, думаю».

Приклади в інших мовах

ягел. (англ.) 

sententia, maxim

Варіанти написання
сентенция
Схожі слова
Слово додав

Перекладаємо слово сентенція

ви́слів
2

въıслѡвъ

Boris Kolomoucenko 31 грудня 2023
ду́мка
,
ду́ма
2

дꙋма, дꙋмъка

Boris Kolomoucenko 31 грудня 2023
річ
2

рѣкь

Boris Kolomoucenko 31 грудня 2023
ре́чення
2

рєкеньıєо

Boris Kolomoucenko 31 грудня 2023
1 січня

<рєкьєньıє>

1. U drougœumy iscladé ne'ma tuaroslœuna tyla pro ‹ь› — déyeslovo e ‹recti - recõ, recexi, receity, recemo, recete, recõty›, ne ‹reciti - reciõ, reciexi, recieity, reciemo, reciete, reciõty›, a ‹receinïe› e imea déyeslova œd ‹recên› (sèrêdnyorousscoiõ: ‹receûn› /rɛˈt͡ʃʉn/), ne ‹recyên›, xotya uimóuva ‹recên› i ‹recyên› e odina, ta ‹y› meidyu corenemy i ‹-en-› e ino œd déyeslœu is ‹-i-› u tepervéxyné késé, na pr.: ‹znaciti - znaciõ, znacixi, znacity, znacimo, znacite, znacaty› → ‹znacyên› (ne ‹znacên›), tomou → ‹znacyeinïe› (ne +‹znaceinïe›), ale ‹recti› → ‹recên (receûn)› → ‹receinïe› (ne ‹recyeinïe›).

2. I na cœunçé e pisati i ‹ь› i ‹i› zaivo — stalo bui bõdy ino ‹ь+є› abo ino ‹і+є›.

3. Ta i puitanïe e cyto coristy e pisati ‹рєкьєньıє› u poyasnyeinïé, coli u gòlôunœumy polyé e ou Vas i tac ‹речення›.

2 січня

Въıправıлъ ємь на "рєкєньıє".

"na cœunçé e pisati i ‹ь› i ‹i› zaivo — stalo bui bõdy ino ‹ь+є› abo ino ‹і+є›"

Кєомꙋ? Suffixъ гє є "-ьje", то ı пıсıѫ "-ьıє".

Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
Поділитись з друзями