Японське шібарі (не сібарі, це російська транслітерація) є особливим методом звʼязування, а отже, варто залишити це слово екзотизмом.

‹сібарі› є правда звукоперепис за вятським ‹сибари›, та ‹шібарі› є звукоперепис за ягельським ‹shibari›. Никотре з того не є переписом з японськи в руську з оглядом на фонологию та фонетику сих дву мов.
У японській мовї є [ɕi] фонетична реализація сполуки фонем /si/, а в руській мовї є фонетична реализація сполуки /si/ = [sɪ] (в деяцїх говорїх, на пр., на півночи, може бути й [si]).
На /si/ =› [ɕi] в японській мовї кажуть, на пр., черпана слова з ягельськойи мови. Де в ягельськї словї є /si/ чи /sɪ/, там у тім же японськім словї є [ɕi], на пр.:
ягел. ‹system› [ˈsɪstəm] → яп. [ɕisɨ̥ᵝte̞mɯ̟ᵝ] システム ,
ягел. ‹Seattle› [siˈætl̩] → яп. [ɕia̠to̞ɾɯ̟ᵝ] シアトル ,
ягел. ‹see-through› [ˈsiθɹu] → яп. [ɕiːsɨᵝɾɯ̟ᵝː] シースルー ,
й у питомім словї 島 "вострів" вимова [ɕima] є з /sima/.

У руській мовї є вимова [ɕi] питима для південнозахідних говорів на мїстцї /si͡e/, то би прасл. *s+ē, *s+oy чи *xoy.
У руській мовї [ʃi] виступає в обмеженах умовах, а то перед усїм на мїстцї /ʃe͡i/ у критім складї, та в морфологично зумовленій вимовї на кінцї слів у давальнї та мїстнї падї, на пр. /ˈtɪʃi/ "тишї". Реализація [ʃibari] в переписї кирилицею ‹шібарі› не відпрвїдає руській мовї.

Тому яп. 縛り [ɕiba̠ɾʲi] би на руську було тякло писати ‹sibari› з вимовою /sɪbarɪ/, або ‹xibari› з вимовою /ʃɪbarɪ/, то би або яп. [ɕi] → рус. [sɪ], або яп. [ɕi] → рус. [ʃɪ].

У японській (ніппонській) мові, наскільки мені відомо, звук і пом'якшує попередній змук, як наш. Тому останнє -ri у будь якому випадку було би -рі, а не ри. Це ж стосується і першого. Так як це слово черпане, то не дивно що воно буде звучать не по-руськи. Система Коваленка з усіх наявних є найближчою до нашої фонетики