ZNIÄTOK — dozvolü sobi vnesty pojasnennä same cögo slova, jake svogo ċasu bulo v mojemu Slovnyċku Novotvoriv na storinci zelenyj.biz (vże ïï nema, bo vidpala v nij potreba z postannäm SLOVOTVIR.org.ua ;)) Vperṡe slovo ZNÄTOK same u znaċenni «screenshot» mnoju bulo zaproponovano deś u daaalekomu roci 2005-mu... Otże, oś obġruntuvannä slova ZNÄTOK z kolyṡnögo Slovnyċka na ZELENYJ.BIZ: ЗНЯТОК - скріншот, прінтскрін; скан (сканована сторінка) (новонабуле) Англійські словосполуки screenshot (або screen shot, тобто екран + миттєвий знімок), screen capture (або скорочене від нього screencap, тобто екран + спіймання, злапання, захват), screen dump (екран + кидати, немовби: кинути знімок з екрану), screengrab (або screen grab, себто екран + стрімко, зненацька захопити), print screen (відтиск, відбиток з екрану); зустрічаються також й інші звороти − уся ця низка ЇХНІХ новотворів (терміни відносно молоді, налічують раптом пару-трійко десятиліть) означає, по-суті, одне й те саме: картинку, «зняту» з екрану верстака, телевізора чи будь-якого іншого пристрою, що висвічує якесь зображення у поточну мить, у мить споглядання. Здебільшого закарбування картинки з екрану здійснюється внутрішніми засобами самої орудної сумісти (операційної системи) або додатковими програмами, проте не поодинокі випадки, коли такі світлини робляться зовнішніми приладами, наприклад, звичайним знимкачем. Різноманіття ж термінів і відмінності у їхньому написанні пояснюється доволі просто: кожен розробник програмного забезпечення використовує і НАВ'ЯЗУЄ своє визначення цієї дії − закарбування зображення з «виствітника». Як бачимо, не тільки там, де два Українці − три гетьмана! Тож наш національний звір − «жаба» заздрощів − може собі спокійно відпочивати:)) Це був заспів. Однак повернімося до «зня́тка». В Українських словниках це слово є без малого сто років (r2u.org.ua: зняток). У 1920-30х роках воно синонімом стояло поруч зі «світлиною», «знімком», «фотографією». У 1933 році, як відомо, було розгорнуто боротьбу з «націоналістичним шкідництвом в радянській фізичній термінології» (http://movahistory.org.ua/wiki/Фізичний_термінологічний_бюлетень._Передмова) і слово «зня́ток» [наголос на Я] було затавроване як «петлюрівське», а відтак нещадно витравлене зі словників. У купі з величезною низкою інших питомо Українських слів, а заразом і з більшістю членів Державної комісії для розробки правил правопису Української мови і учасників правописної конференції 1927 року:(( (http://r2u.org.ua/node/57) Сьогодні Україномовній спільноті у світі ніщо не заважає заново відродити слово «зня́ток», однак вже з новим смисловим навантаженням − на вимогу теперішньої доби. Як на мене, схожесловів, що позначають «фотографію» − світлина, знімок, знúмка тощо − цілком вистачає для позначення однієї і тієж самої тями, а ось за «зня́тком» варто сьогодні закріпити нове, проте споріднене до світлини тлумачення: для «знятих» з висвітника зображень. Тобто ЗНЯТОК − це те зображення, дані тощо, які ми ЗНІМАЄМО, копіюємо, закарбовуємо як окремий малюнок, світлину, картинку з екрану. Відтак ЗНЯТОК − це питомо наш відповідник чужинським зайдам: скріншот, прінтскрін, ітд. Впевнений, що це врятоване із забуття слово цілком зрозуміле на рівні чуйки (r2u.org.ua: чуйка), природного здогаду, без додаткового пояснення. Маємо ж в ужитку зворот «зняти когось/щось» (у розумінні зробити світлину, а не затягти у ліжко:)), «зробити знімок». Ну а тепер ще зможемо зробити і зняток. Запровадження нашого нового-старого слова зняток в оновленому значенні полегшується тим, що воно сьогодні вже прижилося в ужитку (https://www.google.com.ua/search?num=100&client=firefox-a&rls=org.mozilla:uk:official&q=зняток&oq=зняток&gs_l=serp.12...0.0.0.79029.0.0.0.0.0.0.0.0..0.0....0...1c..64.serp..0.0.0.Ij7-8b0iup8). Рівно ж не буде великої плутанини, якщо закріпити за «знятком» ще одне розуміння − скан, у значенні «сканована сторінка», «сканований відбиток». Чужослів scanner походить від англійського scan – тобто прискіпливо роздивлятися. Підмурівки сканування було закладено наприкінці 19ст., проте ще якихось з 25-30 років тому сканер у сучасному розумінні − був приладом-диковинкою. Тому коли треба було зняти копію з книжки, часопису тощо, то часто робили з першоджерела звичайну знúмку на плівку. Сиріч, той самий «зняток», який досі иноді роблять традиційним знимкачем (див. початок статті). Від ЗНЯТКА у значенні «сканована сторінка» не складно створювати однокореневі похідні: сканування − буде звучати як ЗНЯТКУВАННЯ, (за)сканувати − (ЗА)ЗНЯТКУВАТИ, у наказовому способі: (за)скануй − (ЗА)ЗНЯТКУЙ, і так далі. Як бачимо, можливі похідні від «зня́тка» побудовані точнісінько так само, як і від «скану» − а тому доволі схожі за звучанням. На мою думку, це повинно значно полегшити запровадження і приживання запропонованих новотворів у повсякденному вжитку.
ZNIÄTOK — dozvolü sobi vnesty pojasnennä same cögo slova, jake svogo ċasu bulo v mojemu Slovnyċku Novotvoriv na storinci zelenyj.biz (vże ïï nema, bo vidpala v nij potreba z postannäm SLOVOTVIR.org.ua ;)) Vperṡe slovo ZNÄTOK same u znaċenni «screenshot» mnoju bulo zaproponovano deś u daaalekomu roci 2005-mu... Otże, oś obġruntuvannä slova ZNÄTOK z kolyṡnögo Slovnyċka na ZELENYJ.BIZ: ЗНЯТОК - скріншот, прінтскрін; скан (сканована сторінка) (новонабуле) Англійські словосполуки screenshot (або screen shot, тобто екран + миттєвий знімок), screen capture (або скорочене від нього screencap, тобто екран + спіймання, злапання, захват), screen dump (екран + кидати, немовби: кинути знімок з екрану), screengrab (або screen grab, себто екран + стрімко, зненацька захопити), print screen (відтиск, відбиток з екрану); зустрічаються також й інші звороти − уся ця низка ЇХНІХ новотворів (терміни відносно молоді, налічують раптом пару-трійко десятиліть) означає, по-суті, одне й те саме: картинку, «зняту» з екрану верстака, телевізора чи будь-якого іншого пристрою, що висвічує якесь зображення у поточну мить, у мить споглядання. Здебільшого закарбування картинки з екрану здійснюється внутрішніми засобами самої орудної сумісти (операційної системи) або додатковими програмами, проте не поодинокі випадки, коли такі світлини робляться зовнішніми приладами, наприклад, звичайним знимкачем. Різноманіття ж термінів і відмінності у їхньому написанні пояснюється доволі просто: кожен розробник програмного забезпечення використовує і НАВ'ЯЗУЄ своє визначення цієї дії − закарбування зображення з «виствітника». Як бачимо, не тільки там, де два Українці − три гетьмана! Тож наш національний звір − «жаба» заздрощів − може собі спокійно відпочивати:)) Це був заспів. Однак повернімося до «зня́тка». В Українських словниках це слово є без малого сто років (
r2u.org.ua: зняток). У 1920-30х роках воно синонімом стояло поруч зі «світлиною», «знімком», «фотографією». У 1933 році, як відомо, було розгорнуто боротьбу з «націоналістичним шкідництвом в радянській фізичній термінології» (http://movahistory.org.ua/wiki/Фізичний_термінологічний_бюлетень._Передмова) і слово «зня́ток» [наголос на Я] було затавроване як «петлюрівське», а відтак нещадно витравлене зі словників. У купі з величезною низкою інших питомо Українських слів, а заразом і з більшістю членів Державної комісії для розробки правил правопису Української мови і учасників правописної конференції 1927 року:(( (
http://r2u.org.ua/node/57) Сьогодні Україномовній спільноті у світі ніщо не заважає заново відродити слово «зня́ток», однак вже з новим смисловим навантаженням − на вимогу теперішньої доби. Як на мене, схожесловів, що позначають «фотографію» − світлина, знімок, знúмка тощо − цілком вистачає для позначення однієї і тієж самої тями, а ось за «зня́тком» варто сьогодні закріпити нове, проте споріднене до світлини тлумачення: для «знятих» з висвітника зображень. Тобто ЗНЯТОК − це те зображення, дані тощо, які ми ЗНІМАЄМО, копіюємо, закарбовуємо як окремий малюнок, світлину, картинку з екрану. Відтак ЗНЯТОК − це питомо наш відповідник чужинським зайдам: скріншот, прінтскрін, ітд. Впевнений, що це врятоване із забуття слово цілком зрозуміле на рівні чуйки (
r2u.org.ua: чуйка), природного здогаду, без додаткового пояснення. Маємо ж в ужитку зворот «зняти когось/щось» (у розумінні зробити світлину, а не затягти у ліжко:)), «зробити знімок». Ну а тепер ще зможемо зробити і зняток. Запровадження нашого нового-старого слова зняток в оновленому значенні полегшується тим, що воно сьогодні вже прижилося в ужитку (
https://www.google.com.ua/search?num=100&client=firefox-a&rls=org.mozilla:uk:official&q=зняток&oq=зняток&gs_l=serp.12...0.0.0.79029.0.0.0.0.0.0.0.0..0.0....0...1c..64.serp..0.0.0.Ij7-8b0iup8). Рівно ж не буде великої плутанини, якщо закріпити за «знятком» ще одне розуміння − скан, у значенні «сканована сторінка», «сканований відбиток». Чужослів scanner походить від англійського scan – тобто прискіпливо роздивлятися. Підмурівки сканування було закладено наприкінці 19ст., проте ще якихось з 25-30 років тому сканер у сучасному розумінні − був приладом-диковинкою. Тому коли треба було зняти копію з книжки, часопису тощо, то часто робили з першоджерела звичайну знúмку на плівку. Сиріч, той самий «зняток», який досі иноді роблять традиційним знимкачем (див. початок статті). Від ЗНЯТКА у значенні «сканована сторінка» не складно створювати однокореневі похідні: сканування − буде звучати як ЗНЯТКУВАННЯ, (за)сканувати − (ЗА)ЗНЯТКУВАТИ, у наказовому способі: (за)скануй − (ЗА)ЗНЯТКУЙ, і так далі. Як бачимо, можливі похідні від «зня́тка» побудовані точнісінько так само, як і від «скану» − а тому доволі схожі за звучанням. На мою думку, це повинно значно полегшити запровадження і приживання запропонованих новотворів у повсякденному вжитку.