Рухалася ця людина, як на свій вік і статуру, незвичайно. (Ю. Шовкопляс).

через польську мову запозичено з італійської;
іт. statura «зріст; постава, осанка» походить від лат. statūra «зріст; величина», пов’язаного з дієсловом stāre «стояти», спорідненим з псл. stati, укр. ста́ти;