Живемо... Звичайнісінька рана... Ага, друга. Ух, ти!.. Тамуй кров! Затискуй! (О. Довженко)
Навіть поранені тамували стогін у собі, вслухаючись у наростаюче залізне скреготіння. (О. Гончар)
Уляна зробила невелику паузу, тамуючи хвилювання. (О. Довженко)
Привели моряки його [судно], кинули в затоці й пішли собі, розпаливши апетити степових шукачів пригод. Не тільки такі, як Віталик, тамували тут пригодницьку свою жагу, а й серйозні дядьки. (О. Гончар).

п. tama «загата, гребля, дамба; перешкода, перепона» походить від свн. tam «дамба, гребля, загата» (нвн. Damm «т.с.»), спорідненого з англ. dam, дфриз. dåmm, дісл. dammr «т.с.», гот. faúr-dammjan «загороджувати» і, можливо, гр. ϑέμεϑλα «фундамент»