Ui ne vidite cyto u slœunicé ne'ma potreibnoho znacyeinïa?
U cleucyé ‹ hamouati › znacity:
"crotiti ci borcati ci ligati nebagianõ déyõ coho ta, pèrenœusno, ceoho.
U pricladéx ge ou Grincênca:
«торохтючи, колеса глушили їх» = cèrêz torôxténïe coleûs bé yim teagyco ceuti ta ròzouméti suoyõ rozmóuvõ — nicy u sõstrocé ne cazieity cyto ta rozmóuva be nebagiana i treba bé yõ "hamouati / borcati / crotiti" — na opacui, tô scoréixye colesa vadea torôxtomy i oto yix bé radxye tre' "hamouati" ;
«кропива тільки глушить сад» = cropiva ne daieity sadou rosti — za Vasyoiõ sloveisnoiõ, coli "glouxiti = hamouati", to cropiva tam cini dobrõ ròbotõ ne daiõtyi sadou rosti — 🤷 ;
«риба залягла під кригою, та й стане гатити кийком — глушити» — i tout, ta ruiba e, cyto, leuta i napadaieity, cyto yõ "hamouati".
U tuix pricladéx slovo ‹ glouxiti › ne œdpovédaieity znacyeinïou slova ‹ hamouati ›, a Ui'ste use crivo tam ròzouméli cèrêz quaplivœusty.
Без повноголосся? Тільки без хамства, будь ласка, не ганьбіть ся.
"не ганьбіть ся"?
Cyli'ste moyõ isméncõ pœd slovomy ‹crotiti›?
Цилісте... Що?
Мені лише цікаво чому повноголосся тут немає.
< Cyli'ste >
‹y› = *‹ь›, ‹cy› = *‹чь›, ‹i› = *‹и›. E starorousscuy tuar slova "citati": ‹cèsti / чести› — œd daunyorousscoho ‹cysti, cytõ / чьсти, чьтѫ› ; ‹cyli = чьли› = "citali".
To isce raz, cyli/citali'ste moyõ isméncõ pœd slovomy ‹crotiti›?
Tam coreiny e *krot- a ne ⁺kort-, rœudnuy is corenemy *kront- u ‹crõtiti›. Tomou né œdcui tam bouti "póunogòlôsïou". Ròzouméiete?
Izkéyati ("to expect") "póunogòlôsïa" œd *krot- e hi izkéyati ⁺‹pòroteagti› zamésty ‹proteagti›, ci ⁺‹dòrociti› zamésty ‹drociti›, ci ⁺‹pòloscuy› zamésty ‹ploscuy›.
goroh.pp.ua: утихомирювати
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/toliti
+