Тра́пе́за — (у монастирі) обідній стіл, стіл з їжею та частуванням; обід, вечеря за таким столом; страва, їжа взагалі.
Приклад вживання
Поблагословив ото батько Пугач до трапези. (П. Куліш)
Восени, в один невеличкий празник, він звелів старості постановити коло церкви столи, зготувати закуску й випивку .. О. Артемій вийшов з церкви, поблагословив трапезу. (І. Нечуй-Левицький).
Походження
гр. τράπεζα «стіл; стіл для їжі; дошка; час прийняття їжі» є результатом спрощення форми τετράπεζα (букв. «чотиринога»), утвореної з τετρα- «чотири» і -πεζα (‹ *ped-ia), пов’язаного з гр. πούς (род. в. ποδός) «нога», спорідненим з лат. pēs (род. в. pedis) «т.с.», укр. під, пі́ший.
